№ 46 (2018)

Опубліковано: 2018-07-06

Статті

  • ВИДАВНИЧА ТА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕТРА МОГИЛИ

    Л. М. Волкотруб

    У статті висвітлено видавничу та освітню роботу громадсько-культурного діяча, реформатора Петра Могили на початку ХVII ст., зокрема в часи його праці в Києві, у друкарні при Києво-Печерській лаврі, де в той час виходили книжкові шедеври. 

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136719

  • ФЕОДАЛІЗМ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ: ГЕНЕЗИС, ХАРАКТЕРНІ РИСИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

    С. М. Боєва

    В статті докладно висвітлено генезис, характерні риси і тенденції розвитку феодалізму в Західній Європі, політико-економічну сутність феодального способу виробництва, типи феодального госпо­дарства різних країн і народів, економічні перева­ги феодальної системи над рабовласницькою.

    Виявлено причинно-наслідкові зв`язки між рівнем розвитку господарства і соціально-політичною структурою суспільства. Детально проаналізовано динаміку розвитку країн Західної Європи в добу Середньовіччя, спільні риси і особливості генезису феодалізму в цих країнах; роль держави у посиленні експлуатації селян, збільшенні різного роду податків, втручання у селянсько-сеньоріальні відносини; роль міст як центрів ремісничого і торгового життя, політичних центрів держав, носіїв економічного і технічного прогресу. Значне місце відведено аналізу характерних рис християнської моралі, ціннісних орієнтацій, ролі церкви у середньовічному суспільстві.

     Такий підхід дозволяє краще зрозуміти процес зародження феодальних відносин, утворення варварських королівств у Західній Європі, роль Франкської держави в соціально-економічному розвитку Європи V —IX ст.; особливості періоду розквіту середньовіччя в За­хідній Європі, виникнення централізо­ваних держав, в тому числі, найбільших з них — Франції й Англії, причини повільного розвитку феодальних відно­син у Німеччині.

    Наведено цікавий матеріал з повсякденного життя середньовічної Європи, розкрито причини виникнення міст, об'єднання їх в союзи (північнонімецький союз Ганза та ін.), які мали не лише економічне, але і соціально-політичне і культурне значення для розвитку міст; високих тем­пів урбанізації Західної Європі. Проаналізовано процес зростання продуктивних сил і розвитку техніки в містах, що стало вихідним моментом зародження капіталістичного устрою в надрах феодалізму.

    Досліджено основні напрями розвитку провідної галузі міської економіки — ремісництва, яка набула рис позаекономічної цехової організації. Розкрито прогресивну роль цехів упродовж XI —XIII ст. у розвитку міського ремісництва і торгівлі та причини перетворення їх на гальмо техніко-економічного розвитку в XV —XVI ст..

    Позитивно оцінюючи зусилля науковців з висвітлення зазначеної теми, зауважимо, що залишилося ще чимало дискусійних питань, що потребують глибшого опрацювання.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136721

  • ТЮРЕМНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ У ГЕТЬМНЩИНІ СЕРЕДИНИ ХVІІІ СТ. ЯК ФІЛЬТР ВІД НЕЗНАЙОМЦІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СТАРОДУБСЬКОГО ПОЛКУ)

    А. Л. Сапронов
    У даній статті було проаналізовано випадки арешту у Стародубському полку в 1763–1764 рр. осіб, котрі не мали документів. Дослідження «безпашпорства» доводить мобільність ранньомодерного соціуму та ефективність дій влади щодо запобігання несанкціонованої зміни місця проживання. У пошуках кращої долі мешканці Гетьманщини, Російської імперії та Польської держави сім’ями чи самотужки намагалися перетнути територію Стародубського полку і знайти нову домівку. Далеко не кожна спроба змінити місце проживання увінчувалась успіхом. Місцева влада й російські військові арештовували осіб, котрі не мали документів, і відправляли їх до полкової в’язниці у м. Стародуб. Окрім самих утікачів до полкового секвестру іноді потрапляли їхні поводирі. В статті підрахувано загальну кількість арештантів секвестру та їхню статеву структуру. З’ясовано, що безпаспорство у 1763–1764 рр. було найчастішою підставою для арешту. На території Стародубського полку кількість ув’язнених за цей злочин становила понад третину від загальної кількості. На думку автора, це було пов’язано з прикордонністю Стародубщини. Під час ув’язнення арештантів допитували про причини відсутності документів, чи скоювали вони інші порушення, їхнє попереднє місце проживання та інше. Зазвичай після короткого слідства у Стародубському секвестрі безпаспортних повертали додому, де рішення про їхню подальшу долю приймала місцева влада. У деяких випадках порушникам з Польських земель дозволяли оселитися на території полку. Спираючись на результати дослідження, автор приходить до думки, що в’язницю в Гетьманщині варто розглядати як своєрідний фільтр від чужинців та злодіїв.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136723

  • ПІДГОТОВКА ДО ПОЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО ПОВСТАННЯ 1863–1864 РР. В ЦАРСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ

    Ю. В. Хитровська

    Спираючись на архівні документи й матеріали та спеціальну наукову літературу, автор статті аналізує передумови і процес підготовки польського національно-визвольного повстання 1863–1864 рр. проти Росії в Царстві Польському, акцентуючи увагу на особливостях території Правобережжя.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136725

  • «ПРОВЕСТИ НАЙШИРШЕ В СВІДОМІСТЬ МАС, ЩО ЗДІЯНІ ЗЛОЧИНИ НЕ ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗ КАРИ» (про створення і діяльність Особливої слідчої комісії для розслідування протиєврейських погромних дій при Раді народних міністрів УНР)

    Л. В. Гриневич

    Статтю присвячено висвітленню історії діяльності Особливої слідчої комісії з розслідування антиєврейських погромів, створеної при Раді народних міністрів Української Народної Республіки. Обґрунтовано висновок про те, що хоча завдань, які визначила Комісія, з певних причин не було досягнуто, утворення Комісії багато значило в контексті офіційного засудження верховною українською владою антиєврейських погромів та виявленої готовності покарати винуватців злочинців.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136727

  • НАУКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ ДАНИЛЕВИЧА В ЦАРИНІ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

    С. В. Трубчанінов

    У статті аналізується наукова та викладацька діяльність в галузі історичної географії учня В. Б. Антоновича Василя Юхимовича Данилевича (1872–1936 рр.). Висвітлюється його праця в Харківському і Київському університетах, на Київських вищих жіночих курсах, у Варшавському університеті (під час його евакуації до Ростова-на-Дону), в Інституті червоної професури. Охарактеризовано навчальні плани та програми з історичної географії Росії, всесвітньої історичної географії та історичної географії СРСР, які він склав. Проаналізовано як відомі, так і неопубліковані наукові праці В. Ю. Данилевича з історичної географії. Ці сторінки науково-педагогічної біографії вченого реконструйовано переважно на основі аналізу матеріалів його особового фонду, який зберігається в Інституті рукопису НБУ ім. В. Вернадського.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136728

  • СТЕФАН ЛОБАЧЕВСЬКИЙ: СВЯЩЕНИК, ВИКЛАДАЧ, НАУКОВЕЦЬ

    О. М. Луговий, О. В. Файда

    У статті висвітлюється життєвий шлях священика Стефана Лобачевського (1873 — після 1931 рр.). З’ясовуються основні етапи здобуття освіти, церковне служіння й педагогічна діяльність в Одесі. Характеристику офіційних обов’язків доповнено аналізом сімейних, родинних і соціальних зв’язків. На матеріалах публіцистики реконструйовано окремі риси світогляду С. Лобачевського. Особлива увага приділена науковій праці, зокрема монографії про життя, твори і морально-подвижницьке вчення св. Антонія Єгипетського, який стояв біля витоків східного чернецтва. Докладно з’ясовано перебіг слідчих дій щодо священика, які значною мірою визначали канву його життя у 1920-х — на початку 1930-х рр.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136732

  • АВІАКОНСТРУКТОР ДМИТРО ПАВЛОВИЧ ГРИГОРОВИЧ (1883–1938): УТОЧНЕНІ АСПЕКТИ БІОГРАФІЇ ТА ПЕРШИХ КРОКІВ В АВІАЦІЇ (ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

    В. В. Татарчук

    В статті на основі архівних документів і періодики висвітлено початковий період біографії авіаконструктора Дмитра Павловича Григоровича (1883–1938 рр.): його навчання в Київському політехнічному інституті, діяльнiсть у київських громадських авіаційних організаціях — Повітроплавному гуртку КПІ та Київському товаристві повітроплавання; спроби будувати літаки власної конструкції, умови й характер роботи на авіаційних підприємствах країни до початку Першої світової війни, його видавнича і журналістська діяльність після відʼїзду з України. Також уточнено деякі факти з біографії авіаконструктора (зокрема, стосовно його батьків і родини). До наукового обігу введено нові документи, раніше невідомі дослідникам.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136735

  • Творчість Валерії О’Коннор-Вілінської в українському літературному процесі ХХ ст.

    О. Г. Гула

    У статті, на основі архівних матеріалів і спогадів, розглядається літературна робота української письменниці, перекладачки, політичної діячки — В. О’Коннор-Вілінської. Крізь призму висловлювань героїв її творів висвітлено ставлення автора до представників тогочасної української еміграції в Європі. Аналізується зв’язки В. О’Коннор-Вілінської з українською народною культурою.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136736

  • РАДЯНСЬКИЙ МІФ ПРО УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО: ІНСТРУМЕНТ МАНІПУЛЯЦІЇ ІСТОРИЧНОЮ ПАМ’ЯТТЮ

    Л. П. Лановюк
    У статті розглядається роль українського села та селянства в історії та його місце в економічних та політичних процесах радянського періоду. Стверджується, що радянська епоха мала вплив на історичну свідомість населення пострадянського простору, зокрема в контексті закріплення негативного образу як українського села, так і українського селянина.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136739

  • ЖІНКИ В АРМІЇ І НА ВІЙНІ: ВОЄННІ ШЛЯХИ І ДОЛЯ ЛЬОТЧИЦІ НАТАЛІЇ ФЕДОРІВНИ МЕКЛІН (КРАВЦОВОЇ)

    І. О. Пістоленко

    У статті в контексті теми участі жінок у війні розглядається бойова діяльність однієї з «нічних відьом» — льотчиці 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку Н. Ф. Меклін (Кравцової), уродженки м. Лубни Полтавської обл., а також вплив служби в армії на її подальшу діяльність.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136740

  • КИЇВСЬКА СТРАТЕГІЧНА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ

    Ш. Ш. Рамазанов

    У статті розглядається одна з найважливіших військових операцій — Київська, яка поклала початок звільненню України від німецьких військ під час Другої світової війни. Автор робить висновок про те, що за військово-політичним та стратегічним задумом Київська наступальна операція не має аналогів серед військових операцій всесвітньої військової історії.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136741

  • ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ Л. ДЖОНСОНА ЩОДО АРАБСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ (1963–1969 РР.)

    В. Ю. Бузань

    У статті аналізується політика США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту в часи президентства Л. Лжонсона. Особлива увага приділяється дослідженню американсько-радянських відносин під час арабсько-ізраїльської війни 1967 р. Проаналізовано погляди ключових представників адміністрації Л. Джонсона на розвиток відносин з арабськими країнами та Ізраїлем, простежено формування концептуальних засад політики США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту за часів президенства Л. Джонсона, з’ясовано позицію США напередодні та під час Шестиденної війни.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136743

  • КАДРОВО-НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У 1980-х рр.

    А. О. Лихолат
    У статті досліджується кадрова політика в системі Академії наук України у 1980-х рр. та кадрово-науковий потенціал на прикладі інститутів фізико-математичного й природничого спрямування
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136745

  • СТВОРЕННЯ ФАКУЛЬТЕТУ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ В КПІ

    І. К. Лебедєв

    Статтю присвячено висвітленню історії створення факультету прикладної математики КПІ, постання якого поліпшило інженерну підготовку фахівців з математичних дисциплін і комп’ютерної техніки.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136748

  • ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СПІВПРАЦІ МІЖ УКРАЇНОЮ І СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ АМЕРИКИ (1991–2017 РР.).

    Б. П. Ковальський
    Стаття присвячена 25-й річниці встановлення дипломатичних взаємин між Україною та США. У ній автор прослідковує основні етапи становлення та розвитку цих відносин впродовж чверті століття. Було зроблено висновок, що було створено систему українсько-американських відносин як на рівні установ так і особистих контактів людей. Визначено пріоритети схеми співпраці: США є партнером №1 для України в той час, як для США Україна є партнером з "нижньої частини списку". Отже, для збільшення власного статусу (принаймні до рівня Німеччини, Франції чи Канади) у співпраці з США Україні потрібні «дуже розумні голови», «важко працюючі руки» та повага до власного громадянина і до Конституції.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136749

  • ОБРАЗИ ЄВРОПИ У НАРАТИВАХ ПІДРУЧНИКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ

    С. О. Костилєва

    У статті проаналізовано репрезентації образу Європи в сучасних українських підручниках для вишів. Серед іншого у фокусі дослідження перебувають способи визначення і представлення історичних коренів європейської ідентичності України та спільної європейської історії. Обґрунтовано висновок про те, що європейський компонент у змістовному наповненні навчальних видань для вищої школи досить помітний. Спостерігається також тенденція, в міру подальшої інтеграції України до ЄС, до актуалізації та посилення цього тематичного напряму. При цьому імідж Європи у вітчизняних вишівських підручниках постає передусім через розкриття та популяризацію ідей і цінностей, які протягом багатьох століть були характерними й для українського суспільства.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.46.2018.136904