№ 57 (2023)
Статті
-
ДЕРЖАВНИЙ І СУСПІЛЬНИЙ ЛАД, ПРАВО ТА СУДОВА СИСТЕМА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ: СУЧАСНА ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІОГРАФІЯ
У статті на основі наукових праць сучасних вітчизняних науковців висвітлено стан дослідження державного та суспільного ладу, права і судо-
вої системи Стародавнього Китаю, простежено основні напрями вивчення означеної теми та їх змістове наповнення.
Ключові слова: Стародавній Китай, історіографія, дослідження, державний і суспільний лад, право, судова система. -
ПОХОВАННЯ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ЯМІ З ПОСАДУ ЛІТОПИСНОЇ ЛТАВИ: РИТУАЛЬНІ ДІЇ ЧИ СВІДЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ
Статтю присвячено міждисциплінарним дослідженням матеріалів но-
вітніх археологічних розкопок у місті Полтава. У науковий обіг вводиться
«поховання» з господарської ями пізнього етапу роменської культури. Відпо-
відно до отриманих результатів, виявлену знахідку пропонується розгляда-
ти як свідчення військового конфлікту. До цього схиляють умови виявлення
скелетних останків, а також фіксація слідів від зброї на поверхні кісток.
Виявлений археологічний комплекс, імовірно, є свідченням подій, пов’язаних
із включенням сіверянської Лтави до складу Руси на початку ХІ ст.
Ключові слова: Дніпровське Лівобережжя, роменська культура, сіверяни, Русь, Лтава, скелетні останки, антропологічний аналіз. -
ВЕРХНІЙ ОДЯГ У ГАРДЕРОБІ ВОЛИНСЬКИХ МІЩАН ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ
У статті описано різновиди верхнього одягу волинських міщан на по-
чатку — в середині XVI ст. Додатково авторка перевіряє припущення, що
міщанський та селянський верхній одяг відрізнявся за оздобленням та ма-
теріалами, проте його види повторювались у гардеробі обох прошарків
суспільства. Встановлено, що у гардеробі міщан були: серм’яги, сукмани,
кожухи, жупани та жупиці, опанчі, гуні, однорядки, рідше шуби та делії.
Для пошиття послуговувалися місцевими та імпортними тканинами (де
лондонські — найпопулярніші), найтиповішим баранячим та овечим хутром,
а хутром дичини оздоблювали переважно окремі елементи верхнього одягу.
Важливу роль відігравала оздоба.
Ключові слова: верхній одяг, гардероб, повсякдення, міщани, селяни, Волинь, Велике Князівство Литовське, пізнє середньовіччя, XVI ст. -
ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР УМАНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК МІСТЯН (КІНЕЦЬ ХVІІІ — ПОЧАТОК ХХ ст.)
У статті простежуються комунікативні канали формування освіт-
ньо-культурного простору Умані в добу Російської імперії на етапі вхо-
дження цього міста в модерне життя. Стверджується, що міжкуль-
турні комунікації етнічних, релігійних, станових спільнот розгорталися в
освітніх установах, закладах культури, громадських організаціях, завдячу-
ючи пресовим виданням. З’ясовується роль у трансформаціях культурного
повсякдення Умані імперської влади, міського самоврядування, інтелігенції
міста. Зауважується, що в пульсації культурного простору проглядалась
як цілісність, так і сегментованість.
Ключові слова: освітньо-культурний простір, Умань, міжкультурні комунікації, міська інтелігенція, освітні установи, заклади культури, громадські
організації. -
МЕХАНІЗАЦІЯ ЗЕРНОВОГО ВИРОБНИЦТВА У ГОСПОДАРСТВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ: СПЕЦИФІКА ПЕРЕБІГУ ТА ЧИННИКИ ВПЛИВУ (1860-ті — 1910-ті рр.)
У статті розкривається еволюція сільськогосподарської техніки та її
розповсюдження у землеробських господарствах Півдня України післяре-
форменої доби. З’ясовано чинники, що впливали на напрями та рівень ме-
ханізації зернового виробництва. Здійснено видову класифікацію землероб-
ських знарядь праці, які застосовували південноукраїнські господарі. Обґрунтовується теза, що формування в регіоні потужної розгалуженої мережі
підприємств із виробництва сільськогосподарських машин значною мірою
означило темпи та характер механізації землеробства.
Ключові слова: землеробське знаряддя праці, механізація, сільськогосподарське машинобудування, південноукраїнська губернія, зернове вироб-
ництво, підприємництво. -
КРИЗА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИХОВАНЦІВ ГЛУХІВСЬКОГО УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ НА ТЕРЕНАХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В 1882–1897 рр.
У статті проаналізовано кризу працевлаштування випускників Глухів-
ського учительського інституту, яка мала такі прикметні ознаки. По-пер-
ше, істотно скоротилася кількість вакансій у міських училищах базового
навчального округу. Так, 1882 р. тільки 37,5% випускників Глухівського ін-
ституту влаштувались у міських училищах Київського навчального окру-
гу. По-друге, виник значний часовий проміжок між закінченням навчання
та працевлаштуванням — від кількох місяців до одного-двох років. Напри-
клад, близько половини випускників Глухівського інституту в 1887–1889
рр. отримували направлення на роботу через рік-два після отримання ди-
плому. По-третє, погіршилася якість штатних посад, що пропонувалися випускникові. Так, 1885 р. 46% випускників інституту отримали направ-
лення не в міські, а в сільські 2-класні училища Полтавської та Чернігів-
ської губ.; 1888 р. вже 40% випускників направляються на роботу в сіль-
ські 2- та 1-класні й міські приходські училища. Завершення кризи 1898 р.
пов’язуємо не стільки з інтенсивною розбудовою мережі міських училищ у
Київському навчальному окрузі, скільки з вимушеним працевлаштуванням
випускників інституту в освітніх закладах Одеського, Ризького, Варшав-
ського навчальних округів.
Ключові слова: Глухів, учительський інститут, навчальний округ, міське училище, вчитель -
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО ДУХОВЕНСТВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ)
У статті на прикладі Київської єпархії простежено механізми нара-
хування пенсій православному парафіяльному духовенству як важливого
складника системи соціального захисту. Зазначено, що започаткували пен-
сійне забезпечення священників «Тимчасові правила…» 1866 р. Остаточно
ж пенсійну систему для православного духовенства було сформовано лише
на початку ХХ ст., і вона охоплювала всі категорії парафіяльного кліру.
Важливими для забезпечення духовенства були місцеві джерела — Емери-
тальна каса, Каса одноразової допомоги.
Ключові слова: пенсія, одноразова допомога, православне духовенство, Київська єпархія, Св. Синод. -
РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА В ФОРМУВАННІ МЕРЕЖІ ОСЕРЕДКІВ ЧОРНОСОТЕНЦІВ НА ВОЛИНІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
Досліджено роль православного кліру у формуванні організаційної мере-
жі Союзу російського народу на Волині на початку ХХ ст. Охарактеризова-
но роль Почаївсько-Успенської лаври в організації осередків чорносотенців
на Волині в окреслений період. На основі матеріалів чорносотенної преси
й архівних документів обґрунтовано, що ідейними натхненниками розгор-
тання чорносотенного руху на Волині на початку ХХ ст. було духовенство Російської православної церкви, завдяки старанням якого досить швидко
вдалося сформувати потужну організаційну мережу. До лав чорносотен-
ного руху священики залучали своїх парафіян, вони ж організували значну
кількість сільських осередків СРН на Волині. Всі ключові посади в органі-
зації у досліджуваному регіоні займали священнослужителі. Це мало чіт-
ко визначену мету — залучати до лав організації місцевих мешканців і так
зміцнювати виливи в регіоні чорносотенців, діяльність яких, з одного боку,
була спрямована на підтримку імперської влади та реалізацію політики ру-
сифікації, а з іншого сприяла розпалюванню міжнаціональних конфліктів у
тогочасному поліетнічному волинському суспільстві.
Ключові слова: Волинь, ревнитель, чорносотенець, священик, православне духовенство. -
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ (СЕРПЕНЬ 1914 — ЧЕРВЕНЬ 1915 рр.)
У статті розкрито заходи російської адміністрації Тимчасового військо-
вого генерал-губернаторства Галичини в промисловому секторі економіки
краю, вказано матеріальні збитки, завдані йому під час відступу російських
військ у ході Горлицької операції. Охарактеризовано фінансову та податко-
ву політику окупаційних органів влади, з’ясовано масштаби реквізицій та
їх вплив на поглиблення кризи в економіці Східної Галичини.
Ключові слова: економічна політика, промисловий сектор економіки, Перша світова війна, російська окупаційна адміністрація, реквізиції, фіскальна політика, фінансова політика, Східна Галичина. -
ДРОГОБИЦЬКА СОЛЕВАРНЯ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СОЛЯНОЇ МОНОПОЛІЇ ПОЛЬЩІ (1919–1939)
У статті простежується діяльність Дрогобицької солеварні в роки її
належності до державної соляної монополії міжвоєнної Польщі, а відтак
розкриваються адміністративно-правові, виробничі, фінансові аспекти
функціонування підприємства. Дрогобицька солеварня у міжвоєнні роки перебувала в державній власності і входила до складу державної монополії,
оформленої 1932 р. як окреме підприємство «Польська монополія сільна».
Виробництво продукції на солеварні поступово зростало, перетнувши межу
в понад 6 тис. т на рік. Попри це, розроблялися проекти закриття соле-
варні через її низьку рентабельність, віддаленість від залізниці, подорож-
чання опалювального матеріалу, значні видатки на утримання персоналу,
потребу великих інвестицій в оновлення основних фондів. Однак ці плани
не було реалізовано, тож солеварня діяла. Частка Дрогобицької солевар-
ні в загальному виробництві солі міжвоєнної Польщі коливалася від 1,4 до
2%, тому це підприємство не відігравало стратегічної ролі в соляній галузі.
Проте дрогобицька сіль вважалася однією з найбільш високоякісних, тож
була популярною на внутрішньому ринку Польщі.
Ключові слова: Дрогобицька солеварня, соляна монополія, виварювання солі, міжвоєнний період, модернізація виробництва. -
Еволюція політичної участі українців у Другій Речі Посполитій
Статтю присвячено викликам, з якими зіткнулися демократичні
інституції у 1920-х рр., з особливим акцентом на Другій Речі Посполитій.
Досліджено стратегії, які використовували комуністичні сили, щоб
уникнути обмежень на свою діяльність, використовуючи демократичні
процеси у власних цілях. Центральне місце в цьому аналізі посідають
українські громади в регіонах Хелм і Підляшшя, які стали ключовими
цілями для комуністичної інтеграції й демократичної підривної діяльності.
У дослідженні розглядаються перетворення організаційних осередків на
таємні осередки Комуністичної партії Західної України, перетворення
газети на знаряддя політичної пропаганди та вплив на місцеву думку
для сприяння виборам прокомуністичних посадовців до Сейму й Сенату
Республіки Польща. У статті висвітлено складну динаміку української
політичної активності в цю епоху та її наслідки для розуміння ширшої
кризи в демократичних інститутах.
Ключові слова: політична участь, криза демократії, Друга польська республіка, українська меншина, політична партія, громадська організація. -
ПОЗБАВЛЕННЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ ПОДІЛЬСЬКОГО СЕЛЯНСТВА ЯК ЕЛЕМЕНТ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
У статті ретроспективно проаналізовано становлення і еволюцію радян-
ської виборчої системи та практики її реалізації в період нової економічної
політики на прикладі Подільського регіону (сучасні Вінницька і Хмельницька
обл.); показано методи діяльності партійно-радянських органів, спрямованих
на позбавлення виборчих прав окремих категорій мешканців як засобу забезпе-
чення підконтрольності та передбачуваності виборів та як форми соціальної
дискримінації й нейтралізації значної частини незадоволених більшовицьким
режимом. Автори на основі аналізу виявлених архівних матеріалів як основ-
ного джерела розглядають форми і методи державної політики, спрямовані
на формування механізму підконтрольності та передбачуваності виборчого
процесу, важливим інструментом якого було створення інституту позбав-
ленців. Простежено тогочасні правові й політичні підстави позбавлення ви-
борчих прав у ході виборчих кампаній 1921–1928 рр. З позицій конкретного
регіонального дослідження охарактеризовано специфіку виборчого процесу
на Поділлі в контексті становлення радянської виборчої системи.
Ключові слова: радянська влада, виборча система, виборчі права, позбавленці, Поділля, нова економічна політика, селянство. -
УРЯДОВІ ПОСТАНОВИ НА ШПАЛЬТАХ РАЙОННОЇ ПРЕСИ 1932–1933 рр. ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ВИКРИВЛЕНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ОРГАНІЗАТОРІВ ГОЛОДОМОРУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТ КИЇВСЬКОЇ ТА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.)
Визначаючи коло нормативних документів для публікації в районній пресі,
центральна влада в Москві одночасно переймалася формуванням у свідомо-
сті селян специфічних уявлень про причетність союзного та республікан-
ського центрів до нав’язування українському селянству сценарію Голодо-
мору. Вибірковий друк лише тих нормативних актів, які стосувалися усьо-
го СРСР й не містили норм, безпосередньо спрямованих на виникнення чи
ескалацію Голодомору в Україні в очах селян перекладали відповідальність
на владні інституції УСРР.
Ключові слова: Голодомор, геноцид, преса, постанови, влада, СРСР, УСРР. -
Перший український випробувальний артилерійський полігон: створення і початок діяльності (1931–1941)
З перших днів незалежності України воєнна безпека набула актуально-
сті, а в сучасних умовах на перший план вийшли й проблеми зміцнення обо-
роноздатності. Досвід створення та діяльності провідних підприємств
оборонної промисловості України ХХ ст. може стати в нагоді. Одним з
таких підприємств став Павлоградський механічний завод із його випро-
бувальним полігоном. За допомогою обраного теоретико-методологічного
інструментарію було зроблено історичну реконструкцію народження та
перших років діяльності Павлоградського артилерійського випробувального
полігону. Спираючись на першоджерела, визначено основні завдання поліго-
ну — контрольні випробування боєприпасів. У дослідженні з’ясовано, що в
той період не існувало жодного навчального закладу, цивільного чи військо-
вого, де готували б керівні кадри для полігонів, тому майже все керівниц-
тво полігону становили військові, які набиралися відповідного досвіду під
час практичної діяльності. Висвітлено окремі епізоди життя і діяльності
перших начальників Павлоградського випробувального полігону. Дослідже-
но діяльність полігону в довоєнний період, оцінено його результативність
за двома основними показниками: кількістю пострілів та тривалістю ви-
пробування однієї партії певного виду боєприпасів. Встановлено, що 1938 р.
Павлоградський артилерійський полігон набув статусу галузевого з випро-
бування авіаційних боєприпасів. З’ясовано, що напередодні Другої світової
війни полігон загалом відповідав сучасним вимогам й успішно випробову-
вав боєприпаси. Випробувальну базу Павлоградського полігону було значно
зміцнено, зросли й обсяги випробувань, багато зроблено для випробування
авіаційних виробів. Доведено, що Павлоградський артилерійський випробу-
вальний полігон — перший і єдиний на теренах України у 1930-х рр., став
потужною випробувальною базою СРСР, яка за обсягами робіт і ефектив-
ністю значно перевищувала аналогічні полігони того часу (Софрінський,
Чапаєвський, Уральський).
Ключові слова: Павлоградський механічний завод, артилерійський полігон, випробування, боєприпаси, Друга світова війна. -
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ІСТОРИКІВ УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ПРАЗІ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939–1945)
У статті проаналізовано науково-педагогічну та видавничу діяльність
істориків Українського вільного університету в Празі періоду Другої сві-
тової війни. Розкрито напрями та зміст наукової роботи викладачів і дис-
ертантів УВУ, тематику навчальних курсів історичних дисциплін та їх
актуальність у зазначений період. Виявлено та оцінено внесок наукової й
видавничої діяльності цього навчального закладу для популяризації україн-
ської історії та культури в умовах війни, що проявлявся в виданні наукових
праць викладачів та докторантів, продовженні науково-дослідної роботи.
Ключові слова: Український вільний університет, історик-емігрант, історія України, Друга світова війна, наукова діяльність, культура, видання. -
ПОГРАБУВАННЯ ЄВРЕЇВ ВІДНЯ, СЛІДИ ЇХ КУЛЬТУРНИХ ЦІНОСТЕЙ І ПРОБЛЕМА РЕСТИТУЦІЇ
У статті розкрито особливості віденської моделі експропріації майна
євреїв у період нацистського панування. Досліджено проблеми пограбуван-
ня, переслідування євреїв Відня, конфіскації культурних цінностей, творів
живопису та шляхи пошуків слідів їх подальшого розміщення. Проаналізо-
вано реальні історії єврейської родини Блох-Бауер — власників і спадкоємців
картин Густава Клімта «Портрет Аделі Блох-Бауер I» («Золота Адель»)
та інших пограбованих мешканців Відня єврейського походження. Встанов-
лено, за яких обставин «Портрет Аделі Блох-Бауер I», що залишився цілим
і неушкодженим під час Другої світової війни, опинився далеко за межами
Австрії. Висвітлено значення цих культурних шедеврів для Австрії й ав-
стрійців, а також з’ясовуються варіативні можливості їх подальшої долі.
Проаналізовано проблеми, пов’язані з пошуками та реституцією приватних
і державних зібрань Республіки Австрія, розграбованих під час панування
нацистського режиму. Наведено характерні приклади пограбованих творів
живопису, окреслено шляхи їх повернення законним власникам або реституції
країні походження, розкрито історії вже повернутих культурних об’єктів.
Ключові слова: євреї, нацизм, антисемітизм, Відень, пограбування, культурні цінності, реституція, портрет Аделі Блох-Бауер, національний символ, Густав Клімт. -
КУРСЬКА СТРАТЕГІЧНА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (5–23 ЛИПНЯ 1943 р.): ЗДОБУТКИ ТА ПРОРАХУНКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ БРОНЕТАНКОВИХ І МЕХАНІЗОВАНИХ ВІЙСЬК
Статтю присвячено дослідженню застосування бронетанкових і меха-
нізованих військ під час проведення Курської стратегічної оборонної опера-
ції військ Червоної армії. Проаналізовано місце та роль великих танкових
об’єднань під час підготовки й проведення контрударів та дій в обороні у другій смузі й наступних оборонних рубежах, а також окремих танкових
бригад і полків у першій смузі оборони для безпосередньої підтримки піхо-
ти стрілецьких з’єднань.
Ключові слова: Курська стратегічна оборонна операція, Ставка ВГК, фронт, танкова армія, танковий корпус, бригада, противник. -
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ Й ТЕХНІКИ В МУЗЕЇ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ: ІСТОРІЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ
У статті охарактеризовано пам’ятки науки і техніки Музею народ-
ної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (м. Переяслав Ки-
ївської обл., Україна). До розгляду залучено об’єкти сільськогосподарсько-
го виробництва (водяні млини та вітряки); об’єкти народних промислів і
ремесел (кузня, олійня, ободопарня, шишкосушарня, смолокурня, гончарна
піч); об’єкти шляхового будівництва (пішохідний міст Є. О. Патона). Ха-
рактерною особливістю цих об’єктів є оригінальність, автентичність, уні-
кальність, що і є їхньою науково-технічною, архітектурною, історичною,
етнологічною, мистецькою та іншою культурною цінністю. Нині зазначені
споруди й конструкції взято на облік як нерухомі об’єкти науки і техніки.
Об’єкти цієї групи вітчизняної культурної спадщини є на сьогодні однією
з найменш вивчених і облікованих груп пам’яток, у зв’язку з чим станов-
лять потенційний інтерес для дослідників історії виробництва й техніки.
Згадуються персоналії, пов’язані з досліджуваними пам’ятками, та осо-
би, завдяки яким ці пам’ятки було музеєфіковано. Зроблено висновки про
важливість всебічного дослідження музейних пам’яток науки й техніки, не лише з позицій втілення досягнень тогочасної наукової й технічної дум-
ки, а й організації виробництва, устаткування, модернізації, різночасових
переобладнань, оздоблення тощо. Наголошено, що пам’ятки науки і тех-
ніки переяславського скансену є важливою частиною історико-культурної
спадщини України, технічного розвитку виробництва і техніки Середньої
Наддніпрянщини ХІХ — початку ХХ ст.
Ключові слова: Україна; українець; Переяслав; скансен; пам’ятка науки і техніки; музеєфікація -
«М’ЯКА СИЛА» УКРАЇНИ: НАПРЯМИ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ (2008–2022)
На базі теоретичних положень концепції американського вченого
Дж. Ная зроблено історіографічний аналіз напрямів, особливостей і про-
блем досліджень «м’якої сили» України 2008–2022 рр. Всі публікації цієї
теми умовно розділені на три великі групи: 1) дослідження, присвячені
українській «soft power» у державах; 2) праці, де аналізується іміджевий
аспект «м’якої сили» України; 3) статті, де порушуються такі загальні
питання, як складові, проблеми та можливості української «м’якої сили».
Праці першої групи спираються на досить ґрунтовно розроблену мето-
дологію, чого не можна сказати про два інших аспекти. Проблеми дослі-
джень так чи інакше пов’язані з невизначеністю предмету дослідження,
його нечіткими рамками.
Ключові слова: Україна, «м’яка сила», історіографія, дослідження, зовнішня політика, міжнародні відносини. -
ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ПОЛЬСЬКИМИ ТА УКРАЇНСЬКИМИ ДІЯЧАМИ КУЛЬТУРИ У СФЕРІ ВАЖКОЇ Й АЛЬТЕРНАТИВНОЇ МУЗИКИ (2013–2021 рр.)
У статті досліджено українсько-польські відносини в сфері важкої
й альтернативної музики, проаналізовано їх розвиток, визначено етапи з
2013 до 2021 рр., у межах яких виокремлено головні елементи та відмінно-
сті між культурними контактами Польщі та України. Концептуалізовано
відповідність співпраці музикантів до юридично закріплених взаємопова-
ги та добросусідських відносин, підсумовано значення співпраці в культурі.
Ключові слова: Україна, Польща, музика, культура, фестиваль, турне, концерт, культурна співпраця. -
ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ В ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
У статті аналізуються віхи впровадження в історичні дослідження
математичних методів та висвітлюються приклади їх наукового застосу-
вання в дисциплінах, що вивчають минуле. Виокремлюється низка проблем,
пов’язаних з математичними підрахунками, узагальненням предметів (фак-
тів, явищ) за типами (серіями), формуваннями вибірок тощо. Встановлено,
що описові й математичні підходи в історичних наукових пошуках повинні
перебувати в позиції взаємодоповнення.
Ключові слова: квантитативна історія, математизація історичної інформації, історична статистика, історична демографія, історичне моделювання,
контент-аналіз, теорія ймовірностей
