№ 48

Опубліковано: 2019-08-20

Статті

  • МОГИЛЬНИК ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЧЕРНЕЛІВ-РУСЬКИЙ (ЗА ДАНИМИ ЕТНІЧНОЇ КРАНІОСКОПІЇ)

    Ю. В. Долженко

    В статті за даними етнічної краніоскопії вивчається антропологічний
    склад населення черняхівської культури з території України на прикладі
    могильника римського часу в Тернопільському районі Тернопільської обл.
    Чернелів-Руський.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176376
  • СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ НА ВОЛИНІ У 1915–1916 РР.

    Я. П. Цецик, А. Є. Залужна, О. А. Буравський

    Проаналізовано соціально-економічну ситуацію на Волині, яка склалася
    в результаті наступу австро-угорських і німецьких військ під час Першої
    світової війни, охарактеризовано основні напрями та механізм евакуації яку проводили органи влади. З’ясовано роль земств у наданні допомоги біженцям. Охарактеризовано протидію органів влади, військового командування та місцевого самоврядування зростанню цін.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176377
  • УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ В ІСТОРИКО-ЕТНОПОЛІТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РР.

    Ф. Л. Левітас, О. О. Салата, Ю. А. Ладний

    В статті йдеться про українсько-російські відносини від початку ХХ ст.
    до завершення Української національної революції. Автори розглянули етапи
    у формуванні етнополітики в Україні в умовах самодержавства, пострево-
    люційних часів, української державності та в період багатовладдя. Автор-
    ська візія будується на матеріалах різноманітних історичних джерел, які
    до цього часу були неузагальнені та маловідомі. За авторським поглядом,
    українсько-російські відносини періоду, який досліджується, суттєво впли-
    вали на етнополітику в Україні й особливості міжнаціональних відносин.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176380
  • Російське питання на Паризькій мирній конференції у січні-лютому 1919 р.

    Н. Д. Городня
    Одним з найбільш важливих у роботі Паризької мирної конференції було російське питання, яке включало передусім вироблення політики великих держав стосовно більшовицького уряду Росії. На противагу концепції, сформованій радянськими істориками, за нашою гіпотезою, на початку 1919 р. існувала можливість досягнення мирної угоди держав Антанти і США з більшовицьким урядом Росії. Цього не сталося не через антибільшовицьку позицію західних держав, а через політику радянського уряду.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176381
  • Владна протидія розвитку організацій і об’єднань національних меншин УСРР в контексті більшовицьких перетворень 1920-х років.

    І. Ніколаєв, С. Шкіль
    В публікації, на основі широкої історіографічної та джерельної бази, проаналізовано ключові чинники встановлення більшовицької монополії у площині національних суспільно-громадських товариств. Відображено механізми державної протидії становленню та розвитку національних організацій і об’єднань на території УСРР періоду першого більшовицького десятиріччя. Доведено, що основною метою здійснених більшовицькою владою заходів у сфері регулювання діяльності об’єднань національних меншин було встановлення повного контролю за їх функціонуванням, залучення їх представників до формування радянської державної політики у національній сфері, встановлення тоталітарного режиму. 
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176382
  • ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ВОЛИНСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ

    Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк

    Впродовж міжвоєнного періоду Тарас Шевченко утвердився як символ боротьби українців Західної Волині за свої права. На основі архівних джерел та міжвоєнної періодики у статті проаналізовано символічну роль Кобзаря  у розгортанні українського національного руху на території Волинського воєводства, показано форми вшанування пам’яті поета, простежено еволюцію ставлення польської влади до Шевченка : від протидії формуванню його культу у 20-х рр. до вільного вшанування у 30-х рр. задля залучення політичної лояльності українців.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176383
  • УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ 1920-Х РР. ЯК СКЛАДОВА ЄДИНОГО НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ СРСР

    В. В. Сокирська, О. П. Чучалін

    статті проаналізовано форми й методи більшовицької централізаторської політики в управлінні промисловістю, досліджено систему підпорядкування базових галузей української промисловості. Доведено, що через систему загальносоюзних наркоматів і союзних трестів відбулася адміністративно-територіальна інкорпорація та політично-економічна уніфікація ромислової інфраструктури Донбасу і Наддніпрянщини. Пролетаризація регіонів певною мірою зумовила їхню русифікацію.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176384
  • The evolution of the social and political movements of Ukrainians in the Chelm and Podlasie regions in the first half of the 1930s and its impact on the state's mobilization potential

    Iurii Perga

    Article describes the evolution of the social and political movements of Ukrainians in the Chelm and Podlasie regions in the first half of the 1930s and its impact on the state's mobilization potential.

    The author reveals the external and internal factors that led to qualitative and quantitative changes in the Ukrainian movement of Chelm and Podlasie regions. First of all, this is the parliamentary election in 1930, during which the local Ukrainian population lost all its representatives in the Sejm and the Senate and could not defend its rights at the official state level. Another important factor was the global economic crisis, which hit the Polish economy hard and, above all, the Ukrainian workers.

    The combination of these factors led to the transition from educational and cultural activities of Ukrainian associations, peaceful meetings and rallies led by Ukrainian parliamentarians to armed rallies, which often ended in clashes with the police and human victims.

    This radicalization of Ukrainian society and the loss of confidence in the central government negatively affected the loyalty of the population to the Polish state and the loss of its mobilization potential in this region. This situation had negative consequences for Poland during the preparations and the first months of the Second World War.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176385
  • «ІТАЛІЙСЬКЕ КУБЛО»: СЕКРЕТНІ СПІВРОБІТНИКИ ДПУ З ОДЕСЬКОГО «КЛУБУ ІНОЗЕМНИХ МОРЯКІВ»

    В. А. Савченко, О. П. Тригуб

    Стаття присвячена викриттю таємної діяльності італійських політемігрантів, що гуртувалися в Одесі навколо місцевого осередку «Міжнародної організації допомоги борцям революції» та «Клубу іноземних моряків». На прикладі трагічної долі низки італійців (комуністів та анархістів) висвітлюються методи роботи ДПУ, ГРУ та Комінтерну по формуванню агентурної мережі у країнах Європи, стеженню за «підозрілими» іноземцями, за контрабандою та «політичними настроями» у СРСР.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176386
  • Особливості «пролетаризації» студентства вищих навчальних закладів УСРР у 1920–1930-х рр. та її наслідки

    Ю. В. Хитровська

    Спираючись на архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті аналізує особливості застосування класового підходу до студентства у вищій технічній школі в УСРР у 1920–1930-х, зокрема Київської політехніки, й наслідки цього процесу.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176388
  • ПРАЦЕВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ ДОНБАСУ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941 – 1943 рр.)

    І. С. Тарнавський

    У статті розглянуто проблему працевикористання нацистською владою місцевого населення окупованого Донбасу в роки Другої світової війни. Показано особливості процесу реєстрації безробітних та визначено причини введення загальної трудової повинності. Відтворено хід мобілізації населення для роботи на окупованій території. Зазначено, що другим напрямком загальної трудової повинності було примусове вивезення цивільного населення Донбасу на роботу до Німеччини. Показано організацію, хід та характер проведення акцій щодо примусового вивезення місцевого населення.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176389
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ УСТРІЙ ОРГАНІВ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІЮЧОЇ АРМІЇ ПІД ЧАС ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ГІТЛЕРІВСЬКИХ АГРЕСОРІВ (1943–1944 рр.)

    Д. В. Вєдєнєєв
    В статті на основі маловідомих документів радянських спецслужб досліджується організаційно-функціональний устрій органів радянської спецслужби, на які покладався захист Діючої армії під час Другої світової війни та вигнання гітлерівських агресорів з території України. З погляду актуальності теми, поданий у статті матеріал та узагальнення становлять інтерес для поглибленого розуміння комплексу воєнно-політичних чинників, котрі спричинили поразку агресорів та визволення території України, а також вилучення повчального досвіду оперативного мистецтва вітчизняних спецслужб. Новизна роботи полягає у спробі автора узагальнено висвітлити організаційну еволюцію та розвиток оперативних функцій органів військової контррозвідки та радіоконтррозвідки у залежності від змін стратегічної ситуації на українській ділянці Східного фронту, а також особливостей розвідувально-підривної діяльності спецслужб нацистської Німеччини та її союзників. Метою статті виступає вивчення організаційно-штатного устрою та оперативних функцій органів військової контррозвідки у контексті забезпечення її спроможності до відвернення зусиль спецслужб противника до підриву боєздатності Діючої армії та військового тилу. Застосування структурно-логічного й системно-функціонального методів дослідження дозволило вивчити розвиток організації та оперативно-службової спрямованості органів  Головного управління контррозвідки (ГУКР) СМЕРШ Народного комісаріату оборони СРСР в Україні у контексті військово-стратегічної ситуації та як наслідок трансформацій в самій радянській спецслужбі. Розкрито трансформацію системи Особливих відділів НКВС у самостійну структуру ГУКР СМЕРШ («Смерть шпигунам!»), яка зосереджувалася виключно на захисті армійських лав від підступів противника. Висвітлено розвиток її будови, функцій, кадрового складу. Доведено, що вищим проявом контррозвідувального мистецтва радянських спецслужб стали їх оперативні ігри, які успішно велися з нацистськими розвідорганами для їх дезінформації. Виявлено недоліки та серйозні правові відхилення, породжені як екстремальними умовами військового часу, так і традиційним для сталінської епохи  нехтуванням нормами законності та правами людини. 
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176390
  • СПІВРОБІТНИЦТВО ВЧЕНИХ ВСЕСОЮЗНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР І НАУКОВЦІВ УГОРСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1970 – 1980-Х РР.

    С. М. Базиль, В. М. Крижанівський

    У статті вперше розкриваються і аналізуються питання міжнародної співпраці вчених Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур і угорських аграріїв в галузі коноплярства, що мала важливе значення для подальшого розвитку даного напрямку сільського господарства в обох країнах

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176391
  • СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РАДИ 1974 р.: ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ МІЖУРЯДОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІЛЬНОТ

    С. О. Морозов

    У статті досліджується створення Європейської Ради(ЄР) як інституту Європейських Спільнот(ЄСп). Визначено головні чинники, які вплинули на трансформацію самітів глав держав та урядів у нову установу. Окремо приділено увагу інституційній політиці французьких президентів Шарля де Голля, Жоржа Помпіду, Валері Жискар д’Естена. Розглянуто основні здобутки міжурядових конференцій у Гаазі (1969 р.), Копенгагені (1973 р.) та Парижі (1972 і 1974 рр.), в тому числі у сфері інституційних перетворень. Зроблено висновок, що створення ЄР у 1974 р. стало результатом компромісу між державами-членами ЄСп, продиктованого позитивними результатами названих самітів та умовами часу.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176392
  • Журнали мод як відображення соціальної стратифікації радянського суспільства

    В. О. Венгерська
    Мода в Радянському Союзі мала свої особливості. Перш за все, демонструвала невідповідність одній із базових засад комуністичної ідеології – декларованій рівності, й підтверджувала наявність соціальних страт, представники яких мали кардинально відмінні можливості. Проголошення гасел про створення «нової наднаціональної спільноти» супроводжувалось закріпленням та просуванням російського як домінуючого варіанту ідентичності, що знаходило відображення й на сторінках журналів мод
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176393
  • Role of Ukrainian diaspora in the development of environmental movement in Ukraine in late 1980s – early 1990s

    Tetiana Perga

    The role of the North American Ukrainian diaspora in the development of environmental movement in the Ukrainian SSR in late 1980s – early 1990s has investigated. It has concluded that despite widespread opinion, that diaspora concentrated its attention only on the support of Ukrainian national-liberation movement, its activities contributed to the development of the Ukrainian environmental movement.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176394
  • Становлення інклюзивної освіти у контексті модернізації загальноосвітньої школи у сучасній Україні

    А. І. Махінько

    У статті висвітлюється процес становлення інклюзивної форми освіти, динаміка зміни кількості інклюзивних класів у загальноосвітніх закладах, аналізується нормативно-правова база та проблеми, що виникають у процесі впровадження інклюзивного навчання у вітчизняну систему освіти.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176395
  • ПОЛІТИКА “КРИТИЧНОГО ДІАЛОГУ” У ВІДНОСИНАХ ПОЛЬЩІ І БІЛОРУСІ (1996–2004)

    О. М. Піх, О. В. Руда

    У статті проаналізовано процес формування та реалізації зовнішньої політики Польщі щодо Білорусі у 1996–2004 рр. Встановлено, що антидемократичний характер політичних процесів у Республіці Білорусь призвів до її ізоляції з боку ЄС і США. Водночас Республіка Польща прийняла доктрину “критичного діалогу” у відносинах з Білоруссю, яка передбачала обмеження взаємин з білоруською владою на найвищому рівні, щоб спонукати її проводити в країні демократичні перетворення та зважену зовнішню політику.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176396
  • НАЦІОНАЛЬНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА XX – XXI ст.

    М. В. Афанасьєва, Л. І. Кормич

    Мета дослідження – прослідкувати основні історичні етапи становлення національного представництва кримськотатарського народу за період XX – XXI ст. На основі документальних матеріалів, історичних розвідок та сучасних публікацій представників кримськотатарського народу проаналізувати антагоністичну політику по відношенню до представницьких органів корінного народу Криму з боку інституцій державної влади Радянського Союзу та сучасного окупаційного режиму Російської Федерації.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176397