ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ УСТРІЙ ОРГАНІВ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІЮЧОЇ АРМІЇ ПІД ЧАС ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ГІТЛЕРІВСЬКИХ АГРЕСОРІВ (1943–1944 рр.)

Автор(и)

  • Д. В. Вєдєнєєв Національна академіі керівних кадрів кульутри і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176390

Ключові слова:

Друга світова війна, спецслужби, контррозвідка, радіоконтррозвідка, розвідка, агентурна робота, оперативне мистецтво

Анотація

В статті на основі маловідомих документів радянських спецслужб досліджується організаційно-функціональний устрій органів радянської спецслужби, на які покладався захист Діючої армії під час Другої світової війни та вигнання гітлерівських агресорів з території України. З погляду актуальності теми, поданий у статті матеріал та узагальнення становлять інтерес для поглибленого розуміння комплексу воєнно-політичних чинників, котрі спричинили поразку агресорів та визволення території України, а також вилучення повчального досвіду оперативного мистецтва вітчизняних спецслужб. Новизна роботи полягає у спробі автора узагальнено висвітлити організаційну еволюцію та розвиток оперативних функцій органів військової контррозвідки та радіоконтррозвідки у залежності від змін стратегічної ситуації на українській ділянці Східного фронту, а також особливостей розвідувально-підривної діяльності спецслужб нацистської Німеччини та її союзників. Метою статті виступає вивчення організаційно-штатного устрою та оперативних функцій органів військової контррозвідки у контексті забезпечення її спроможності до відвернення зусиль спецслужб противника до підриву боєздатності Діючої армії та військового тилу. Застосування структурно-логічного й системно-функціонального методів дослідження дозволило вивчити розвиток організації та оперативно-службової спрямованості органів  Головного управління контррозвідки (ГУКР) СМЕРШ Народного комісаріату оборони СРСР в Україні у контексті військово-стратегічної ситуації та як наслідок трансформацій в самій радянській спецслужбі. Розкрито трансформацію системи Особливих відділів НКВС у самостійну структуру ГУКР СМЕРШ («Смерть шпигунам!»), яка зосереджувалася виключно на захисті армійських лав від підступів противника. Висвітлено розвиток її будови, функцій, кадрового складу. Доведено, що вищим проявом контррозвідувального мистецтва радянських спецслужб стали їх оперативні ігри, які успішно велися з нацистськими розвідорганами для їх дезінформації. Виявлено недоліки та серйозні правові відхилення, породжені як екстремальними умовами військового часу, так і традиційним для сталінської епохи  нехтуванням нормами законності та правами людини. 

Посилання

  1. Абрамов, В. 2005. Смерш. Советская военная контрразведка против разведки Третьего рейха. Москва: Яуза.
  2. Бихов, В.Л. 1999. Військова контррозвідка в діючій Радянській армії в Україні періоду 1941–1945 років: автореф. дис. ... канд. істор. наук: спец. 21. 00. 04. Киев: НА СБУ.
  3. Божко, О.І. 2001. Особливі відділи в системі органів державної безпеки 1918–1946 рр. 3 архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. № 2. С. 281–315.
  4. Васильев, В. 1980. Из опыта контрразведывательного обеспечения особо важных объектов промышленности в годы Великой Отечественной войны. Сборник КГБ СССР. № 87. С.92–98.
  5. Воронин, Н.Ф. 1967. Борьба органов госбезопасности с диверсионной деятельностью немецко-фашистской разведки на железнодорожном транспорте в годы Великой Отечественной войны Москва: РИО ВШ КГБ при СМ СССР.
  6. Детинин, В.И., & Коровин, В.В. 1967. Чекисты в годы Великой Отечественной войны. Москва: ВШ КГБ при СМ СССР.
  7. Душин, Н. 1985. Советская военная контрразведка в годы Великой Отечественной войны. Сборник КГБ СССР. № 106. С. 7–16.
  8. Дягтерев, К. & Колпакиди, А.И. 2012. Непобедимый СМЕРШ и его «волкодавы» .Москва: ЭКСМО; Яуза.
  9. Иванков, А.В. 1985. Из опыта работы чекистов Украины в период борьбы с немецко-фашистскими окупантами. Сборник Высших курсов КГБ СССР. Киев, № 13. С. 14–23.
  10. Кокурин, А., & Петров, Н. НКВД-НКГБ-Смерш: структура, функции, кадры. Статья четвертая (1944–1945). Свободная мысль. 1997. №9. С. 82–106.
  11. Коровин, В.В. 1980. Органы государственной безопасности в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Москва: РИО ВКШ КГБ СССР, 1980.
  12. Коровин, В.В. 1985. Советская контрразведка в годы Великой Отечественной войны. Труды ВКШ КГБ СССР. № 35. С. 42–54.
  13. Лісов, О.С. 2017. Новітня вітчизняна історіографія діяльності розвідки та контррозвідки в Україні у 1917–1991 роках. автореф. дис. ... канд. істор. наук: спец. 20.02.22. Киев: НУОУ імені Івана Черняховського.
  14. Національна академія СБ України. Фонд спеціальної літератури. Од.збер. 4781.
  15. Никитченко, В.Ф. 1971. Чекисты Украины в период Великой Отечественной войны. Труды ВКШ КГБ при СМ СССР. № 2. С. 66–82.
  16. Советская военная контрразведка. Сборник документов. 1984. Москва: РИО ВКШ КГБ, 1984. Ч.3.
  17. Советские органы государственной безопасности в Великой Отечественной войне. Сборник документов и материалов. 1985. Москва: РИО КГБ СССР. Т.ІІІ.
  18. Советские органы государственной безопасности в Великой Отечественной войне. Сборник документов и материалов. 1985. Москва: РИО КГБ СССР. Т.V.
  19. Телицын, В. 2000. «СМЕРШ»: операции и исполнители. Смоленск.
  20. Устинов, И.Л. 1971. Из истории борьбы советской военной контрразведки с немецко-фашистской разведкой во время войны. Труды Высшей школы КГБ при СМ СССР. № 2. С. 51–62.
  21. Христофоров, В. 2013. История страны в документах архивов ФСБ России: Сборник статей и материалов. Москва: Главархив Москвы.
  22. Цветков, А.И., & Петренко, П.Е. 1985. Борьба советской контрразведки с диверсионно-разведывательными формированиями противника в годы Великой Отечественной войны. Труды ВКШ КГБ СССР. № 34. С. 69–78.

##submission.downloads##

Як цитувати

Вєдєнєєв, Д. В. (2019). ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ УСТРІЙ ОРГАНІВ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІЮЧОЇ АРМІЇ ПІД ЧАС ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ГІТЛЕРІВСЬКИХ АГРЕСОРІВ (1943–1944 рр.). Сторінки історії, (48). https://doi.org/10.20535/2307-5244.48.2019.176390

Номер

№ 48

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Сторінки історії

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

You are free to:

  1. Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
  2. Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
  3. The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.

Under the following terms:

  1. Attribution — You must give appropriate credit , provide a link to the license, and indicate if changes were made . You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
  2. No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.

Notices:

You do not have to comply with the license for elements of the material in the public domain or where your use is permitted by an applicable exception or limitation .

No warranties are given. The license may not give you all of the permissions necessary for your intended use. For example, other rights such as publicity, privacy, or moral rights may limit how you use the material.