DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117191

МІЖ СЦИЛЛОЮ І ХАРИБДОЮ: ЄВРЕЇ-БІЖЕНЦІ У ЧАСИ РЕВОЛЮЦІЙ ТА ВОЄН В УКРАЇНІ (1917 — ПОЧ. 1920-Х РР.)

Л. В. Гриневич

Анотація


У статті на основі архівних документів проаналізовано динаміку кількості біженців-євреїв на українських землях у часи революцій і воєн 1917 — початку 1920-х рр. Проаналізовані фактори появи біженства, умови життя та стратегії виживання, радянську політику щодо євреїв-біженців. Обґрунтовано висновок про біженство, поряд із погромами, як складову масштабної гуманітарної катастрофи українського єврейства.


Ключові слова


РСФРР, УСРР, війна, революція, єврей, біженець

Повний текст:

PDF

Посилання


Берлінське представництво Єврейського громадського комітету (Євгромадськком). Державний архів Російської Федерації (Далі — ДАРФ), ф. 8221.

Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії (Бунд) (1897–1921). Російський державний архів соціально-політичної історії (далі — РДАСПІ), ф. 271.

Комітет по земельному облаштуванню Євреїв (Комзет). ДАРФ, ф. 7541.

Організація Поалей-Ціон в СРСР (1917–1919). РДАСПІ, ф. 272.

Постiйна нарада по боротьбi з бандитизмом при Радi Народних Комiсарiв УРСР, м. Харкiв. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 3204.

Центральний комітет Всеросійського єврейського громадського комітету з надання допомоги постраждалим від погромів і стихійних лих (Євгромадськком). ДАРФ, ф. 1339.

Центральне бюро єврейських комуністичних секцій при ЦК ВКП(б). РДАСПІ, ф. 445.