№ 45 (2017)

Опубліковано: 2017-12-07

Статті

  • ДОРЕВОЛЮЦІЙНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПРО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ НА ПЕДАГОГІЧНИХ КУРСАХ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ.

    Л. І. Ломако
    Досліджено дореволюційну історіографію щодо історії створення та розгортання діяльності педагогічних курсів в українських землях кінця ХІХ — початку ХХ ст. Показано інформаційний потенціал нормативно-законодавчих документів Міністерства народної освіти та навчальних округів щодо відкриття курсів, змісту та особливостей підготовки вчителів; загальних та профільних збірників документів; загальних досліджень з історії й стану тогочасної освіти та її структурних складових; довідкових видань; праць про діяльність окремих курсів; звітів керівництва курсів; праць учительських комісій; конспектів лекцій; відгуків курсистів; статей у педагогічній періодиці. Позитивно оцінюючи зусилля науковців з висвітлення зазначеної теми, зауважимо, що залишилося ще чимало нез’ясованих питань, які потребують глибшого опрацювання архівно-джерельної бази. Комплексного вивчення проблеми не проводилось.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117187
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЩОДО СТАНОВИЩА РПЦ ТА ВПЛИВІВ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНТСВА НА НАРОДНІ МАСИ В ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (КРІЗЬ ПРИЗМУ ПУБЛІКАЦІЙ У ПРАВОСЛАВНІЙ ПРЕСІ)

    Ю. В. Хитровська

    Спираючись на матеріали православної періодики кінця ХІХ — початку ХХ ст. та спеціальну наукову літературу, автор статті аналізує громадське ставлення до РПЦ та православних церковно- і священнослужителів Правобережної України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117189
  • МІЖ СЦИЛЛОЮ І ХАРИБДОЮ: ЄВРЕЇ-БІЖЕНЦІ У ЧАСИ РЕВОЛЮЦІЙ ТА ВОЄН В УКРАЇНІ (1917 — ПОЧ. 1920-Х РР.)

    Л. В. Гриневич

    У статті на основі архівних документів проаналізовано динаміку кількості біженців-євреїв на українських землях у часи революцій і воєн 1917 — початку 1920-х рр. Проаналізовані фактори появи біженства, умови життя та стратегії виживання, радянську політику щодо євреїв-біженців. Обґрунтовано висновок про біженство, поряд із погромами, як складову масштабної гуманітарної катастрофи українського єврейства.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117191
  • POLISH POLICY OF RELIGIOUS REVINDICATION IN CHELM AND SOUTHERN PODLASIE REGIONS IN 1937–1938

    Iurii Perga

    The article describes the main reasons that led to the change of Polish state policy towards Ukrainian national minority in Chelm and Southern Podlasie regions in the second half of the 1930s. The author shows preparations of the Polish government to polonization policy of the region and its implementation in 1917–1938.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117192
  • ВІД ПОЕТА ДО ПОЛІТИКА: ПАВЛО ТИЧИНА

    Р. Ю. Кабанець
    У статті висвітлюються основні напрями політичної діяльності відомого українського письменника, державного та громадсько-політичного діяча, автора праць з історії й теорії літератури, культури Павла Григоровича Тичини, їх зв’язок та віддзеркалення в творчому доробку поета. Простежуються основні етапи його політичної кар’єри шляхом вивчення роботи в державних установах та творчих спілках, участі в законодавчих та інших державних органах влади УРСР та СРСР.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117195
  • «МАРІУПОЛЬСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ» В УМОВАХ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941–1943 рр.)

    І. С. Тарнавський

    У статті розкрито сутність т. зв. «маріупольського відродження», яке відбувалося за умов нацистської окупації, його особливості та прояви. З’ясовано причини того, чому в російськомовному місті пожвавилося українське національно-культурне життя. Визначено, яку роль у цьому відіграли місцева національно-налаштована інтелігенція та члени похідних груп ОУН. Показано провідних діячів українського руху, які брали активну участь у його пожвавленні. Зазначено, що приклад культурно-національного життя Маріуполя в 1941–1942 рр. був одним із найбільш показових на всій території окупованого Донбасу. Розкрито причини того, чому «маріупольське відродження» тривало недовго і чому його результати були незначними.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117196
  • ЛЬВІВСЬКО-САНДОМИРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (ПЕРШИЙ ЕТАП 13–27 ЧЕРВНЯ 1944 Р.)

    Ш. Ш. Рамазанов, І. К. Лебедєв
    У статті розглядається перший етап Львівсько-Сандомирської наступальної операції — однієї з найважливіших військових операцій, завершення якої дало радянським військам змогу вийти на західний кордон України. Автори аналізують наступальні дії військ 1-го Українського фронту, під час яких відбувся успішний прорив оборони німецьких військ
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117730
  • УКРАЇНОЗНАВЧА ТЕМАТИКА У ПРОГРАМАХ РАДІО СВОБОДА (1950–1970-ті рр.) (ЗА МАТЕРІАЛАМИ АРХІВУ М. ДЕМКОВИЧА-ДОБРЯНСЬКОГО)

    Д. М. Кравець

    У статті на основі особового архівного фонду М. Демковича-Добрянського простежено становлення та розвиток української редакції Радіо Свобода (Мюнхен) у 1950–1970-х рр.; відстежується життєвий і творчий шлях фондоутворювача, який очолював українське бюро Радіо в 1950–1970-х рр.; акцентується увага на радіопрограмах, які висвітлювали різні сторінки історії України: проблеми українсько-російських взаємин, історію української церкви, мови, аналіз феномену шістдесятників та дисидентів в СРСР тощо.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117731
  • СЕРЕДНЯ ШКОЛА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

    А. І. Махінько
    У статті висвітлюється історія реформування середньої освіти, вдосконалення форм і методів навчально-виховного процесу.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117732
  • ПОЛІКУЛЬТУРНІСТЬ ТА ПОЛІЕТНІЧНІСТЬ НА СТОРІНКАХ ПІДРУЧНИКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ

    С. О. Костилєва

    У статті аналізується змістове наповнення сучасних підручників з історії України у контексті віддзеркалення основних принципів полікультурності й поліетнічності. Наголошується, що ці принципи є наріжними в формуванні європейської ідентичності, а отже, мають важливе значення для інтеграції України до Європи. Обгрунтовується висновок про недостатнє їх представлення як на фактологічному, так і на концептуальному рівні в сучасній історичній літературі для вищої школи та про необхідність виправлення цього недоліку.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117734
  • CULTURAL AND HUMANITARIAN COOPERATION BETWEEN UKRAINE AND POLAND AS AN INSTRUMENT OF ESTABLISHING INTERSTATE DIALOGUE

    L. Shpakovskyi

    The study provides a retrospective analysis of the problem of establishing the interstate dialogue between Ukraine and Poland based on cultural and humanitarian cooperation since the beginning of the 1990s.

    The author proves that cooperation between Ukraine and Poland in the field of science, education and art has been dynamic. Poland actively involves Ukrainian students, academics, scholars in its educational process. It shares experience in introducing innovations and reforming the field of education. The key projects of cooperation in the field of science are analyzed.

    Cultural and artistic cooperation involves festivals, exhibitions of works of Ukrainian artists in Poland and vice versa, tours of amateur and professional groups.

    The historical memory still is a very substantial element of bilateral relations, and it is explained very differently by historiography in those two countries. From time to time it leads to deterioration in relations between Ukraine and Poland

    The scientific approach to the historical experience of the two states is analyzed retrospectively. The important aspects of assessing the past events (in particular, the Volyn tragedy and the «Visla» operation), guardianship of Ukrainian and Polish burials, protection of rights of the Ukrainians in Poland and the Poles in Ukraine are studied. Despite the successful steps of both states towards historical reconciliation, the future development of this process was and remains ambiguous. However, due to political will and consistency of decisions, Ukraine and Poland have the opportunity to overcome the existing contradictions and strengthen cooperation in various spheres of interstate cooperation.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117735
  • WHY IS IT IMPORTANT TO STUDY THE HISTORY OF THE HOLODOMOR – THE GENOCIDE OF THE UKRAINIAN PEOPLE

    B. Klid

    The article covers the main stages of research in the Ukrainian Diaspora of the Holodomor of 1932-33 and its influence on the formation of Ukrainian identity. The main directions for further study of this important scientific problem for Ukraine are indicated

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117736
  • КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА НА МАЛЬТІ

    Т. Ю. Перга, Т. В. Шевчук

    У статті досліджуються головні фактори, що вплинули на формування культурної політики Мальти. Зроблено висновок, що її особливістю, з одного боку, є віддзеркалення колоніального минулого країни, а з іншого — впровадження ідеї культурного моста між Європою й північною Африкою. Вказано на важливу роль історичних традицій, політичної ситуації, особливостей економіки, церкви, тенденцій розвитку Європейського Союзу в реалізації культурної політики. Розглянуто розвиток цієї політики під час перебування при владі Націоналістичної та Лейбористської партій. Доведено, що збереження і примноження національної спадщини Мальти розглядається не лише як джерело соціально-економічного розвитку, а і як один з інструментів формування національної ідентичності. Виявлено головні напрями культурної політики країни, серед яких: збереження культурних пам’яток, розвиток архівів, мережі бібліотек, креативної економіки, збереження традицій, ритуалів та свят, мистецьких і арт-фестивалів, які поєднують елементи історії й фольклору з сучасністю. З’ясовано, що у зв’язку з проблемою біженців у мальтійському суспільстві розпочалася дискусія щодо політики мультикультуралізму та внеску неєвропейських народів у формування національної ідентичності.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117737
  • ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОГО ФУНІКУЛЕРА

    І. О. Мікульонок, І. А. Андреєв

    Статтю присвячено історії створення фунікулера в столиці України, який був одним з найперших на теренах Російської імперії початку XX ст.

    Показано передумови виникнення цього транспорту в Києві. Докладно розглянуто проект київського фунікулера, а також його технічні характеристики. Проаналізовано роль у створенні проекту інженерів А. А. Абрагамсона, М. К. Пятницького та О. О. Баришникова. Критично розглянуто наявні в різних джерелах певні невідповідності щодо авторства проекту, зокрема стосовно інженера О. О. Баришникова. Статтю ілюстровано фрагментами проекту, а також старими й сучасними фотоматеріалами.

    Мета статті — визначити особливості становлення однієї з найбільш відомих історичних технічних та архітектурних пам’яток столиці України — київського фунікулера.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117739