КОНТРПАМ’ЯТЬ У СТРАТЕГІЯХ ОПОРУ ЗАМОВЧУВАННЮ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ В СССР: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • В. Гриневич Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.61.2025.347317

Ключові слова:

Бабин Яр; історіографія; совєтська політика пам’яті; культурна пам’ять; усна історія; література; візуальне мистецтво; кіно; музика; контрпам’ять; Голокост

Анотація

У статті зроблено історіографічний аналіз сучасних українських досліджень трагедії Бабиного Яру, зосереджених на стратегіях і практиках культурної пам’яті як інструменту опору совєтському замовчуванню. Особлива увага приділяється літературі, кіно, музиці, візуальному мистецтву та меморіальним практикам, які функціонували як форми неофіційного архіву й зберігали єврейську пам’ять протягом десятиліть. Методологічну основу становлять концепти історичної пам’яті, контрпам’яті та «місць пам’яті», що дають змогу інтерпретувати мовчання не як відсутність, а як специфічний режим пам’яті. На матеріалі новітньої історіографії показано її поліфонічний характер і зміщення акценту від аналізу політики амнезії до вивчення культурних агентів спротиву. Таким чином, сучасна українська історіографія пам’яті розкриває не лише межі офіційного дискурсу, а й динаміку формування альтернативних наративів, що утверджують місце Бабиного Яру в національній та європейській історії.

Як цитувати

Гриневич, В. (2026). КОНТРПАМ’ЯТЬ У СТРАТЕГІЯХ ОПОРУ ЗАМОВЧУВАННЮ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ В СССР: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ. Сторінки історії, (61). https://doi.org/10.20535/2307-5244.61.2025.347317 (Original work published 20, Грудень 2025)

Номер

Розділ

Статті