Візії Криму в щоденниках і подорожніх нотатках мандрівників кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.

Анотація

У статті на основі щоденників, листів і подорожніх записок мандрівників аналізується становище Кримського півострова наприкінці XVIII — першої половини ХІХ ст. після його включення до складу Російської імперії. Увага звертається на епістолярії подорожніх які належали до різних народів, станів, культур, мали різні політичні погляди і світоглядні позиції, що дає змогу об’єктивно реконструювати процеси які розгорталися у межах регіону. Наприкінці XVIII ст. Кримським півостровом подорожували: француз Жільбер Ромм, іспанець Франсіско де Міранда, німець Петер-Симон Паллас, росіянин Петро Сумароков. Його, також, відвідали англійки Елізабет Крейвен і Мері Холдернесс та ін. 1825 р. польські мандрівники Адам Міцкевич і Генрік Жевуський Кілька мандрівок регіоном, у 1930–1940-хх рр., здійснив Дюбуа де Монпере. У 1940-х рр. Крим побачили український історик Микола Костомаров, німецький барон Август фон Гакстгаузен та ін. Встановлено що метою подорожей були цікавість до «екзотики» й іншої культури, бажання відвідати нові землі, які здобула імперія, відпочинок, покращення стану здоров’я й навіть шпигунство. Мандрівники зафіксували спустошення земель, релігійне й соціальне пригноблення місцевого населення, руйнацію архітектурних пам’яток, створення атмосфери страху. Отже, подорожні фіксували занепад «старого» (татарського) Криму, і розвиток нового — російського, який полягав у розбудові стратегічних міст (зокрема Севастополя, який виник на місці невеликого селища Актіар) і шляхів, зведенні фортів і бастіонів, показовості, бутафорності й розкоші заміських резиденцій місцевих чиновників й найближчого оточення царів.