ЧОЛОВІЧІ ПОХОВАННЯ XVIII–XIX СТ. З РОЗКОПОК НА ОСТРОВІ ДУБОВЕЦЬ ПОБЛИЗУ ДУБНА В 2019–2020 РР.: КРАНІОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2307-5244.61.2025.347301Ключові слова:
краніометрія, фізична антропологія, Підборці, село, XVІII–XIX ст., череп чоловіка, Волинь, археологія, Острів ДубовецьАнотація
Результати антропологічних досліджень корінного населення волинського села XVIII–XIX ст. поки що залишаються обмаль висвітленими в наукових публікаціях. Запропоноване дослідження побудоване на вивченні морфології черепів мешканців села Підборці за допомогою краніометрії. Воно дає можливість скласти уявлення про прикметні антропологічні риси українців XVIII–XIX ст., села Південної Волині Підборці, а також надає необхідні відомості для того, щоб порівняти їх із рисами мешканців волинського міста у майбутньому. Дослідженням перевіряється гіпотеза про те, що певна кількість похованих чоловіків могла походити із Західної та Центральної Європи, а висота черепної коробки характерніша для представників балтійських народів. Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізові чоловічої краніологічної серії XVIIІ–XIX ст., отриманої під час розкопок на території Свято-Вознесенського монастиря на околиці міста Дубна у 2019–2020 рр., де розміщувалося кладовище села Підборці. В основу дослідження покладено принципи історизму та об’єктивності, було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. В роботі використані також комп’ютерні програми, які створили Б. О. й О. Г. Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак за Р. Мартіном. Мета роботи — ввести у науковий обіг новий матеріал, дати загальну характеристику чоловікам із с. Підборці XVIIІ–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної, Центральної, Південної і Західної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями XII–XІX ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясувати місце чоловіків з Підборців у системі краніологічних типів Європи. Вперше було створено сільську чоловічу серію з с. Підборці XVIIІ–XIX ст., до якої залучено 18 черепів. За даними морфології, згідно з середнім значенням краніометричних ознак, цю серію можна охарактеризувати як брахікранну, тобто черепна коробка велика. Ортогнатне обличчя помірно широке, різко профільоване, висота його мала. Орбіти помірно високі, ніс середньоширокий і випнутий також помірно. Застосувавши порівняння квадратичних відхилень 58 основних ознак та індексів чоловічих черепів із Підборців зі стандартними, можна припустити, що досліджувана вибірка неоднорідна. При порівнянні цієї чоловічої групи XVIІI–XIX ст. з синхронними краніологічними серіями XII–XІX ст. з території Європи методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її подібність до групи черепів Homo Sapiens з Волині та Середнього Подніпров’я.
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit , provide a link to the license, and indicate if changes were made . You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
Notices:
You do not have to comply with the license for elements of the material in the public domain or where your use is permitted by an applicable exception or limitation .
No warranties are given. The license may not give you all of the permissions necessary for your intended use. For example, other rights such as publicity, privacy, or moral rights may limit how you use the material.