СУПРАСЛЬСЬКІ КАНТИКИ XVII СТ. ЯК ПАМ’ЯТКА БАРОКОВОЇ СЛОВЕСНО-МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ

Автор(и)

  • А. Поцелуйко Національний університет «Львівська політехніка», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.61.2025.347298

Ключові слова:

Супрасльський кантик, Київська митрополія, церковнослов’янська мова, партесний спів, словесно-музична стилістика, піфагорійська теорія, кодикологія, музика Бароко.

Анотація

У статті проведено історико-джерелознавчий та стилістичний аналіз Супрасльських кантиків кінця XVII ст. як пам’ятки духовної музики Київської митрополії. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує музикознавчі, філологічні, кодикологічні та історико-культурні методи. Особливу увагу приділено вивченню словесномузичної стилістики кантиків у контексті барокової естетики та античної піфагорійської космології. Аналіз джерельної бази, зокрема рукописного комплексу з фондів Бібліотеки Академії наук Литви ім. Врублевських, дав змогу уточнити локалізацію, структурні особливості та культурне значення пам’ятки. Словесно-музичний аналіз двох показових кантиків — «Возбранной Воєводѣ» та «Ангел предстатель со небес» — демонструє поєднання візантійського текстового змісту з народною музичною стилізацією, характерною для київської традиції.  

Як цитувати

Поцелуйко , А. (2026). СУПРАСЛЬСЬКІ КАНТИКИ XVII СТ. ЯК ПАМ’ЯТКА БАРОКОВОЇ СЛОВЕСНО-МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ . Сторінки історії, (61). https://doi.org/10.20535/2307-5244.61.2025.347298 (Original work published 20, Грудень 2025)

Номер

Розділ

Статті