Про журнал

До збірника увійшли наукові розвідки, присвячені малодослідженим проблемам громадсько-політичного, соціально-економічного, культурного і релігійного життя українського народу.

Головна мета видання: сприяння розвитку української історичної науки та впровадження її досягнень у навчальний процес з підготовки висококваліфікованих істориків.

Основні завдання:

– відображення результатів науково-дослідної, науково-практичної та експериментальної діяльності вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі історії;
– ознайомлення історичного співтовариства з результатами досліджень професорсько-викладацького складу кафедри історії ФСП КПІ ім. Ігоря Сікорського;
– апробація досліджень аспірантів і здобувачів;
– формування наукової складової університетського середовища та пропаганда основних досягнень університетської науки;
– надання «майданчика» для наукових дискусій, обміну думками з актуальних питань історичної науки;
– консолідація вузівського історичного співтовариства;
– обмін досвідом викладання історичних наук;
– впровадження в історичну науку міждисциплінарних і прикладних досліджень;
– поширення інноваційних та передових методів і методик викладання історії.

Журнал підтримує політику відкритого доступу, що означає, що весь вміст знаходиться у вільному доступі та є безкоштовним для користувача або його/її установи. Користувачі можуть читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, або посилатися на повний текст статті в цьому журналі, не питаючи попереднього дозволу від видавця або автора, обов’язково посилаючись на автора. Це відповідає визначенню відкритого доступу BOAI (Budapest Open Access Initiative).

Автори, що розміщують статті, дають згоду на право видання та розміщення статті на відповідних електронних ресурсах, згідно чинного законодавства.

Автори висловлюють особисту думку, яка не обов’язково збігається з поглядами членів редколегії, і несуть відповідальність за достовірність наведених фактів та відомостей. 

Рік заснування:
1989

Періодичність:
Двічі на рік

Проблематика:
Історія України, Історія української культури, Історія науки і техніки

ISSN (print):
№ 2307-5244

ISSN (online):
№ 2411-0647

Наукометричні бази:
DOAJ
EBSCO
IndexCopernicus
Web of Science

Свідоцтво про державну реєстрацію:
КВ № 24239-14079 ПР від 07 листопада 2019

Внесення до переліку фахових видань України з історичних наук
Внесення до категорії “А” рішенням Атестаційної колегії МОН № 886 від 02.07.2020 р.

Галузь – 032. Історія та археологія.

Мова видання:
Українська, російська, англійська

Засновники:
КПІ ім. Ігоря Сікорського. Кафедра історії

Голова редакційної колегії:
Костилєва С.О., доктор історичних наук, професор кафедри історії КПІ ім. Ігоря Сікорського

Відповідальний секретар:
Кізлова А.А., доктор історичних наук, доцент кафедри історії КПІ ім. Ігоря Сікорського

Технічний редактор:
Перга Ю.М., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії КПІ ім. Ігоря Сікорського

Видавець:
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” 37, Берестейський проспект, Київ, 03056, Україна. Тел.: (044) 454-90-23

 

Рецензування та етика

  1. Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування).
  2. Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики в наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об’єктивними та неупередженими.
  3. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених у рукописі, він має повернути рукопис.
  4. Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.
  5. Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо є сумніви, рецензент має відразу повернути рукопис без рецензії, сказавши про зіткнення інтересів.
  6. Рецензент не має права оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про публікацію рукопису.
  7. Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
  8. Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб редактори й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.
  9. Рецензент має відмічати будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до статті, яка рецензується, а також враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.
  10. Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого друкованого органу.
  11. Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора.

Рецензуються статті, які повністю відповідають Вимогам даного журналу до оформлення наукових статей і які не викликали зауважень та заперечень на етапі первинного контролю редакційної колегії. Рукописи, які не відповідають Вимогам до оформлення наукових статей, не допускаються до рецензування. Якщо у редакції виникли зауваження до поданої статті, такий рукопис повертається автору для доопрацювання та вдосконалення.

Академічна доброчесність

Автори зобов’язані надавати достовірні цитати та бібліографічні посилання відповідно до вимог наукового видання. Будь-які матеріали, що захищені авторським правом, можуть відтворюватися у статтях тільки з письмового дозволу правовласника. Автори повинні мати письмовий дозвіл від власника авторських прав на відтворення рисунків і таблиць, за винятком випадків, що передбачають їх вільне використання на умовах відповідних ліцензій (наприклад, Creative Commons). Автори повинні гарантувати, що їхні роботи оригінальні й належить їм, що отримані наукові результати нові й не були раніше опубліковані (частково або в повному обсязі) і що не укладена жодна інша угода на публікацію роботи чи її частини. Рукопис не повинен знаходитися на розгляді в іншій редакції.

Автори на підтримку висновків дослідження не повинні вдаватися до жодної фабрикації даних чи маніпуляцій із ними (включаючи зображення). Фабрикація, фальсифікація або вибіркове подання даних із метою введення в оману наукової спільноти є неетичними, як і неправомірне запозичення чужих даних чи результатів дослідження.

Всі особи, які зробили істотний інтелектуальний внесок в концепцію статті, її структуру, а також у проведенні дослідження та/або інтерпретацію наукових результатів, мають бути вказані як співавтори рукопису та включені до авторського колективу. Якщо вклад інших осіб у дослідження є незначним, їм має бути висловлена подяка. Автори мають відзначити роботи інших науковців, які були використані в дослідженні, і вказати джерела, що вплинули на його перебіг.