«ДЕМОНІЗАЦІЯ» ВОРОГІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЧОРНОСОТЕННОЇ ПРОПАГАНДИ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ПУБЛІКАЦІЯХ «ВОЛЫНСКИХ ЕПАРХИАЛЬНЫХ ВЕДОМОСТЕЙ»

Анотація

У статті досліджено пропагандистську кампанію чорносотенців спільно з кліром Російської православної церкви, спрямовану на дискредитацію австро-угорських та німецьких військових, представників українського національно-визвольного руху під час Першої світової війни, що віддзеркалилося на сторінках їхніх пресових органів. Об’єктивний аналіз циклу публікацій, які союзники оприлюднили на сторінках «Волынских епархиальных ведомостей» — офіційного пресового органу Волинської єпархії Російської православної церкви, спрямованих проти австро-угорських та німецьких військових, яких регулярно звинувачували у «знущаннях» з цивільних, насамперед русофілів, православних священників та військовополонених тощо, дає змогу з’ясувати особливості пропаганди імперської влади під час Першої світової війни. Така пропаганда мала чітко визначену мету: сформувати в очах громадськості образ кровожерливих і безжальних австро-угорських та німецьких військових, які систематично дискримінували цивільних православних у Галичині, що входила до складу Австро-Угорщини. З початку воєнних дій, відповідно до розпоряджень органів влади, у Галичині заарештовували та ув’язнювали, а в окремих випадках і страчували православних інтелігентів-русофілів та священників, яких часто звинувачували у співпраці з Російською імперією. Звинувачення в тероризуванні москвофілів та православних Галичини стосувалися також українців у складі австро-угорської армії. Імперська чорносотенна пропаганда мала завданням звеличувати «подвиги» російських солдатів і «демонізувати» австро-угорських і німецьких військових. На сторінках пресових органів, які переубвали під впливом союзників, публікувалися статті на відповідну тематику, а суспільству нав’язувалася відповідні погляди. В публікаціях подібного змісту багато уваги приділялося висвітленню «знущань» німецьких та австро-угорських військових із православних священників, що потрапляли до них у полон. Окрім того, союзники й православний клір активно порушували тему навмисного руйнування православних храмів та їх плюндрування з боку ворожих військових. У низці статей з цієї тематики детально охарактеризовано саме такі дії ворожих військ, проте в більшості з них не вказано населених пунктів, де це відбувалося, що цілком логічно наводить на певні роздуми стосовно правдивості викладеної інформації.