Часопис «Руслан» як джерело вивчення української еміграції до Бразилії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Анотація

Дана наукова стаття присвячена аналізу часопису «Руслан» як важливого джерела для вивчення української еміграції до Бразилії наприкінці XIX — на початку XX ст. Часопис «Руслан» був унікальним форумом для спілкування та обміну інформацією між українською громадою в Бразилії та Галичиною. Через свої статті, листи читачів, аналітичні матеріали та інші рубрики «Руслан» надавав можливість отримати унікальний погляд на соціальний, культурний та економічний контекст, у якому функціонувала українська діаспора.

У статті розглядаються такі аспекти, як мотивації еміграції українців до Бразилії, адаптація до нового середовища, проблеми та виклики, з якими вони стикалися, а також їхній внесок у розвиток бразильського суспільства. Автори аналізують різноманітні аспекти життя української громади, зокрема їхню участь у громадських та політичних процесах, збереження культурної спадщини, створення соціальних і освітніх установ, а також взаємодію з іншими етнічними групами.

У часописі описані конфлікти та непорозуміння між різними етнічними та релігійними групами в поселеннях емігрантів у Бразилії наприкінці XIX — на початку XX ст. Зокрема, українські емігранти зазнавали дискримінації та переслідувань з боку польської спільноти. Польське католицьке духовенство та чиновники виявляли ворожість до українців, застосовуючи різні методи, такі як фізичне насильство, ідеологічна пропаганда та заборона будівництва українських церков і шкіл. Українські священики стикалися з неприязню польських духовних лідерів.

Українська громада демонструвала рішучість і вміння відстоювати свої права та інтереси. Вони активно будували церкви та організовували релігійні обряди, навіть без дозволу місцевої влади. Це свідчить про сильну віру та національну свідомість українських емігрантів, які залишали батьківщину в пошуках кращого життя в інших країнах.