ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ МОГИЛЬНИК У С. РЕСПУБЛІКАНЕЦЬ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ.

Автор(и)

  • Д. Никоненко Національний заповідник «Хортиця», Україна
  • А. Волков Національний заповідник «Хортиця», Україна
  • Ю. Долженко Інститут археології Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.59.2024.318627

Анотація

Публікацію присвячено матеріалам епізодичних досліджень ґрунтового могильника пізнього середньовіччя на території с. Республіканець Херсонської обл. Пам’ятка розміщується в околицях Кам’янської запорозької Січі, кілька разів ставала об’єктом побіжних досліджень при вивченні козацьких старожитностей і жодного разу не публікувалась. Протягом останніх 30 років було досліджено лише 7 поховань могильника. Загалом на поверхні вдалося зафіксувати ймовірні місця 28 поховальних споруд.

Характерні риси поховального обряду могильника такі. Місця поховань позначалися на поверхні невеликими закладками з плаского каменю. Місцевий вапняк, що використовувався для цього, викладався в один шар. Закладки наближеної до овалу форми перекривали поховальні ями та приблизно коригувалися з ними за розміром. Орієнтація поховальних ям — південний захід — північний схід за довгою стороною. Форма — наближена до прямокутної, з заоваленими кутами. Зафіксована глибина ям у межах 0,8–1,8 м. Кістяки покладені витягнуто на спині, головою на південний захід, зі складеними на рівні грудей або живота руками. Поховання здійснювалось у дерев’яній труні, дошки якої скріплювалися залізними кованими скобами або цвяхами. Поховання переважно безінвентарні. Поруч із кістяками зафіксовано решки різноманітних органічних матеріалів: рослин, тканини та вовни. Єдиним предметом поховального інвентарю, виявленим при дослідженні, є бронзова шпилька, що використовувалася для жіночого головного убору.

Окрім детального аналізу специфіки поховального обряду могильника автори залучили результати палеоботанічних, краніологічних і остеологічних обстежень. Під час досліджень, через практичну відсутність поховального інвентарю, що є типовим для могильників пізнього середньовіччя, було залучено метод радіовуглецевого датування. Виходячи з результатів і аналізу особливостей поховального звичаю, автори пропонують гіпотезу про відношення пам’ятки до перших поселень XVIII ст., які виникають на досліджуваній території вже після часів існування Кам’янської запорозької Січі.

##submission.downloads##

Як цитувати

Никоненко, Д., Волков, А., & Долженко, Ю. (2024). ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ МОГИЛЬНИК У С. РЕСПУБЛІКАНЕЦЬ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ. Сторінки історії, (59). https://doi.org/10.20535/2307-5244.59.2024.318627

Номер

Розділ

Статті