ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ МОГИЛЬНИК У С. РЕСПУБЛІКАНЕЦЬ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ.

Автор(и)

  • Д. Никоненко Національний заповідник «Хортиця», Україна
  • А. Волков Національний заповідник «Хортиця», Україна
  • Ю. Долженко Інститут археології Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.59.2024.318627

Анотація

Публікацію присвячено матеріалам епізодичних досліджень ґрунтового могильника пізнього середньовіччя на території с. Республіканець Херсонської обл. Пам’ятка розміщується в околицях Кам’янської запорозької Січі, кілька разів ставала об’єктом побіжних досліджень при вивченні козацьких старожитностей і жодного разу не публікувалась. Протягом останніх 30 років було досліджено лише 7 поховань могильника. Загалом на поверхні вдалося зафіксувати ймовірні місця 28 поховальних споруд.

Характерні риси поховального обряду могильника такі. Місця поховань позначалися на поверхні невеликими закладками з плаского каменю. Місцевий вапняк, що використовувався для цього, викладався в один шар. Закладки наближеної до овалу форми перекривали поховальні ями та приблизно коригувалися з ними за розміром. Орієнтація поховальних ям — південний захід — північний схід за довгою стороною. Форма — наближена до прямокутної, з заоваленими кутами. Зафіксована глибина ям у межах 0,8–1,8 м. Кістяки покладені витягнуто на спині, головою на південний захід, зі складеними на рівні грудей або живота руками. Поховання здійснювалось у дерев’яній труні, дошки якої скріплювалися залізними кованими скобами або цвяхами. Поховання переважно безінвентарні. Поруч із кістяками зафіксовано решки різноманітних органічних матеріалів: рослин, тканини та вовни. Єдиним предметом поховального інвентарю, виявленим при дослідженні, є бронзова шпилька, що використовувалася для жіночого головного убору.

Окрім детального аналізу специфіки поховального обряду могильника автори залучили результати палеоботанічних, краніологічних і остеологічних обстежень. Під час досліджень, через практичну відсутність поховального інвентарю, що є типовим для могильників пізнього середньовіччя, було залучено метод радіовуглецевого датування. Виходячи з результатів і аналізу особливостей поховального звичаю, автори пропонують гіпотезу про відношення пам’ятки до перших поселень XVIII ст., які виникають на досліджуваній території вже після часів існування Кам’янської запорозької Січі.

Як цитувати

Никоненко, Д., Волков, А., & Долженко, Ю. (2025). ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ МОГИЛЬНИК У С. РЕСПУБЛІКАНЕЦЬ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ. Сторінки історії, (59). https://doi.org/10.20535/2307-5244.59.2024.318627 (Original work published 26, Грудень 2024)

Номер

Розділ

Статті