Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
  • Про журнал
  • Редакційний штат
  • Поточний випуск
  • Подання
  • Архіви
  • Контактна інформація
Пошук
  • Зареєструватися
  • Увійти
Пошук
  1. Головна /
  2. Пошук

Пошук

Додаткові фільтри

Додаткові фільтри

історіографія Löschen
Сортувати результати за:   
1 - 16 з 16 результатів

ДО ПИТАННЯ ПРО СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІОГРАФІЮ ГОЛОКОСТУ

А. Ф. Медведовська
У статті подано коротку характеристику розвитку студій з історії Голокосту в Україні протягом першого десятиріччя ХХІ ст., виокремлено певні проблемно-тематичні напрямки та сюжети, висвітлення яких домінує в сучасній українській історіографії. Також проведено узагальнювальний огляд основних наукових праць, які з’явились у цей період, та визначено головні здобутки й перспективи подальших науково-історичних дискусій, пов’язаних з Голокостом у контексті української історії.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.35.2013.87633

ДІАЛОГ КУЛЬТУР І ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОГО ЄВРАЗIЙСТВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ IСТОРІОГРАФIЇ

С. І. Лисенко
В статті розглядаються передумови формування сучасної української історіографії проблеми діалогу культур та українського євразійства. Аналізуються погляди на те, що слід розуміти під Заходом і Сходом, під діалогом культур та проблемою українського євразійства. Виділяються основні концепції діалогу й напрямки в оцінках як окремих складових проблеми, так і її в цілому.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.35.2013.87636

ІСТОРІОГРАФІЯ СТАНОВЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

O. Є. Пилипенко
Cтаттю присвячено історіографії становлення університетської освіти в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст. Автор періодизував розвиток історіографії даної проблеми. Проаналізовано основні документи Міністерства народної освіти, рішення вчених рад Київського і Харківського університетів та їх висвітлення в історичній літературі. Вивчено основні напрямки досліджень дореволюційних, радянських і сучасних істориків. Визначено здобутки та пробіли в проведених наукових пошуках. Окреслено подальші завдання наукових досліджень.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.47.2019.158273

ЕТНОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І. ФРАНКА В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ: ДОРАДЯНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ

В. П. Капелюшний, Р. М. Конта
У статті розглядається висвітлення у дорадянській історіографії початку ХХ століття етнологічної діяльності І. Франка в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189534

УКРАЇНСЬКЕ РОБІТНИЦТВО ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ (1946–1965 рр.) В ІСТОРІОПИСАННІ ДІАСПОРИ

Д. Ф. Нефьодов
У статті досліджується діаспорне історіописання українського робітництва повоєнного періоду (1946–1965 рр.). Автором встановлено, що українська діаспорна історична наука приділила значну увагу вивченню становища робітництва УРСР у повоєнну добу. Вченими акцентована увага на тотальному безправ’ї українських радянських робітників через установлення системи державного капіталізму, за умов якої влада належить партійній еліті з жорстокою експлуатацією робітництва. Автор статті приходить до висновку, що українським емігрантським вченим вдалося відтворити об’єктивну історію українського робітництва двох перших повоєнних десятиліть, правильно визначити ключові проблемні моменти і розробити основні концептуальні основи теми, перейняті «материковою» українською історичною наукою в 1990-х рр.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189573

ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ В ПРАЦЯХ ДОСЛІДНИКІВ

Ж. І. Кулик
В статті зроблено огляд наукової літератури, присвяченої життю, діяльності і творчості поетеси Олени Теліги. Особлива увага надається роботам її друзів і знайомих.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.37.2014.90955

ДОРЕВОЛЮЦІЙНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПРО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ НА ПЕДАГОГІЧНИХ КУРСАХ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Л. І. Ломако
Досліджено дореволюційну історіографію щодо історії створення та розгортання діяльності педагогічних курсів в українських землях кінця ХІХ — початку ХХ ст. Показано інформаційний потенціал нормативно-законодавчих документів Міністерства народної освіти та навчальних округів щодо відкриття курсів, змісту та особливостей підготовки вчителів; загальних та профільних збірників документів; загальних досліджень з історії й стану тогочасної освіти та її структурних складових; довідкових видань; праць про діяльність окремих курсів; звітів керівництва курсів; праць учительських комісій; конспектів лекцій; відгуків курсистів; статей у педагогічній періодиці. Позитивно оцінюючи зусилля науковців з висвітлення зазначеної теми, зауважимо, що залишилося ще чимало нез’ясованих питань, які потребують глибшого опрацювання архівно-джерельної бази. Комплексного вивчення проблеми не проводилось.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.45.2017.117187

ЧИ БУВ РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ ІМПЕРІЄЮ, А РАДЯНСЬКА УКРАЇНА КОЛОНІЄЮ: КОНТУРИ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ

Л. В. Гриневич
У статті висвітлюються сучасні наукові підходи до визначення Союзу РСР як імперії та статусу в ній України. Наголошено, що наукова дискусія в цих питаннях об’єктивно ускладнена відсутністю консенсусу серед науковців стосовно критеріїв класифікації й типологічних ознак, як і тлумачення самих понять «імперія», «колонія». Визначено три основні підходи в сучасній історіографії щодо вирішення питання про імперську природу СССР: Радянський Союз як держава імперського типу; як «гібрид»: імперія і національна держава водночас; національно-державно орієнтований погляд на радянську історію, виключення імперської природи Союзу РСР. Обґрунтовано думку про те,  що наукова проблема колоніального статусу України у складі Радянського Союзу, як і імперського статусу СРСР  потребує дальшого вивчення із застосуванням апробованих наукових методик та використання широкого кола різних за типом історичних джерел
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189577

УКРАЇНСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ ЯК НАПРЯМ НАУКОВИХ СТУДІЙ 1987–1997 РР.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС

В. З. Ухач
2021-10-13

У статті аналізується усталення проблематики українського визвольного руху як напряму наукових студій у працях сучасних вітчизняних істориків на тлі суспільно-політичних процесів другої половини 1980-х – середини 1990-х рр. Системно висвітлюються передумови вивчення, тематична спрямованість та проблеми у дослідженні історії суб’єктів українського визвольного руху періоду кінця 1930-х – середини 1950-х рр. Простежуються етапи поступового зростання інтересу до вивчення історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА та потреби в об’єктивній історичній та правовій оцінці їх діяльності. Узагальнюються публікації, де увага науковців концентрувалася на висвітленні найбільш дискусійних питань історії українського визвольного руху: діяльності УПА, українсько-польських стосунків, взаємин ОУН з Німеччиною, боротьби з карально-репресивними органами радянського режиму.

DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220186

РАДЯНСЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДОКТРИНИ ТРУМЕНА 1947 РОКУ

Т. П. Аністратенко
2021-10-13

Предметом дослідження є доктрина Гаррі Трумена 1947 року, її оцінка та інтерпретація істориками доби СРСР. Основною метою статті є аналіз їх робіт та визначення еволюції поглядів щодо характеристики доктрини. У статті проаналізовано еволюцію оцінок і поглядів радянських науковців на післявоєнну зовнішню політику США загалом.

DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220185

МІЖНАРОДНА ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА ЯК ОДИН ІЗ НАПРЯМІВ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ (1992–2014 РР.): ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

В. О. Медвідь

У статті розглядається основна література та джерела щодо залучення та реалізації міжнародної технічної допомоги в Україні з 1992 по 2014 рр.

DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.44.2017.105465

Голодомор 1930-х рр. у сучасній білоруської історіографії в контексті модернізації суспільства

В. А. Кахновіч, Г. І. Гончарук

У статті порушується питання Голодомору 1930-х рр. на території Білорусі в розгляді сучасної білоруської історичної науки й публіцистиці. Зроблено висновки щодо місця цієї проблематики в історіографії Білорусі загалом. Але найважливіше, що предмет показано з погляду процесів модернізації, що дає змогу виразно побачити штучну й політичну природу явища Голодомору. Через це можливо простежити відмінності історіографічних процесів у Білорусі й побачити явище в актуальної площині.

DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.50.2020.210155

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ: СУЧАСНА ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІОГРАФІЯ

В. М. Щербатюк, Є. С. Дурнов
2021-10-13

У статті на основі наукових праць сучасних вітчизняних учених висвітлено стан дослідження державно-правового розвитку Стародавнього Єгипту, з’ясовано джерельний комплекс дослідження, простежено основні напрями вивчення означеної теми та їх змістове наповнення, визначено коло питань, які потребують подальшого наукового осмислення.

DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220193

СОЦІАЛЬНА ІСТОРІЯ ПІВДЕННИХ ТА ЗАХІДНИХ СЛОВ’ЯН (1991–2000-НІ РР.) В УКРАЇНСЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

О. В. Козак
2021-10-13

У статті проаналізовано соціальні аспекти життя західно- та південнослов’янських спільнот на шляху формування ринкової економіки та становлення демократії у дзеркалі навчальної літератури для вищих навчальних закладів України. Встановлено, що попри фрагментарність звернень до соціальної історії, вони виявляються необхідними для розкриття драматизму доби. Обґрунтовується теза, що інвазії у предметно-тематичне коло соціальної історії досліджуваних спільнот мали як прикладне, так і наукове спрямування.

DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220192

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОКУПАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ УКРАЇНИ 1941–1944 рр.: ІСТОРІОГРАФІЯ

Ю. І. Левченко
У статті проаналізовано наукові дослідження з проблеми окупаційного режиму в Україні 1941–1944 рр., що вийшли у світ за роки незалежності. Вперше зроблена спроба виокремити наукові праці, в яких простежуються особливості здійснення окупаційної політики в окремих окупаційних адміністративно-територіальних одиницях.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.38.2014.90989

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.: КОНЦЕПЦІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Н. В. Семергей
У статті запропоновано та обґрунтовано науковий інструментарій історіографічного дослідження українського національно-культурного відродження другої половини ХІХ — першої третини ХХ ст. Представлено концепцію дослідження, зміст якої становлять ключові наукові положення щодо розуміння історіографії порушеної теми. Висвітлено методологію її студіювання, анонсовано застосування сукупності методологічних підходів та принципів, наголошено на пріоритетності цивілізаційної історіографічної парадигми. З’ясовано зміст теоретичних засад сучасного історіографічного методу. Окреслено методику й науково-організаційні засади історіографічного дискурсу.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.50.2020.210158
1 - 16 з 16 результатів

Інформація

  • Для читачів
  • Для авторів
  • Для бібліотекарів

Мова

  • English
  • Українська
Ключові слова
Про цю видавничу систему