Пошук
РАННЯ ІСТОРІЯ БЕЗРЕЙКОВОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ В КИЄВІ
КИЇВСЬКИЙ МИТРОПОЛИТ ВОЛОДИМИР: СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
«ГОЛОВНИЙ СОВЄТОЛОГ» ТРЕТЬОГО РЕЙХУ: АНДОР ГЕНКЕ — КОНСУЛ НІМЕЧЧИНИ В УСРР
Протягом багатьох років одним з важливих напрямів дипломатичної діяльності представників консульських установ Німеччини в СРСР, зокрема в Україні, було висвітлення основних подій на місцях їх перебування. Взірцем такої діяльності є Андор Генке (Хенке) — консул Німеччини в УСРР, справжній професіонал своєї справи, що мав у Третьому Рейху прізвисько «головний совєтолог».
Тому основним завданням даного мікродослідження є реконструювати життєпис цього німецького консула, зосередившись на його «київському» періоді дипломатичної служби (1933–1935 рр.). Важлива увага приділяється основним напрямкам роботи дипломата в контексті діяльності консульства Німеччини у Києві.БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА КИЄВА — НОВОЇ СТОЛИЦІ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ (1934 –1940 рр.)
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ПЕРІОДИКИ У КИЄВІ НАПЕРЕДОДНІ ТА ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
ОБЛАШТУВАННЯ ПРОСТОРУ НАВКОЛО МОЩЕЙ СВЯТИХ У ПЕЧЕРАХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ ЯК СПОСІБ КОМУНІКАЦІЇ З БОГОМОЛЬЦЯМИ (кінець XVIII — перші десятиліття XX ст.)
ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ АВІАТОРА ПЕТРА НЕСТЕРОВА
В статті зроблено спробу комплексно висвітлити біографію видатно-
го російського військового льотчика, авіаконструктора та засновника ви-
щого пілотажу Петра Миколайовича Нестерова (1887–1914). Окремо
розглядається низка маловідомих та раніше замовчуваних фактів з жит-
тя авіатора, а також питання меморіалізації пам’яті про нього.
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОГО ФУНІКУЛЕРА
Статтю присвячено історії створення фунікулера в столиці України, який був одним з найперших на теренах Російської імперії початку XX ст.
Показано передумови виникнення цього транспорту в Києві. Докладно розглянуто проект київського фунікулера, а також його технічні характеристики. Проаналізовано роль у створенні проекту інженерів А. А. Абрагамсона, М. К. Пятницького та О. О. Баришникова. Критично розглянуто наявні в різних джерелах певні невідповідності щодо авторства проекту, зокрема стосовно інженера О. О. Баришникова. Статтю ілюстровано фрагментами проекту, а також старими й сучасними фотоматеріалами.
Мета статті — визначити особливості становлення однієї з найбільш відомих історичних технічних та архітектурних пам’яток столиці України — київського фунікулера.