№ 47
Статті
-
СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНИ Х–ХІІІ СТ. ЗА ДАНИМИ КРАНІОМЕТРІЇ
В статті розглядаються етнічні ознаки на людських черепах із давньоруських сільських та дружинних могильників Чернігово-Сіверщини Х–ХІІІ ст. Територіальні межі дослідження охоплюють землі, що входили до складу Чернігівського князівства у X–XIII ст. (Задесення та Посейм’я), без Муромо-Рязанського князівства та Тмутаракані. Село і місто досліджено окремо. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з X ст. до середини XIII ст., що відповідає добі Давньої Русі (розвинуте середньовіччя). За нашими даними, при залученні нового матеріалу з Чернігово-Сіверщини та території Київської Русі, підтверджується висновки Т. І. Алексєєвої про подібність населення міста Чернігова та навколишніх сіл за антропологічними даними. Визначено, що жіноча та чоловіча сільські серії з Чернігово-Сіверщини склались на різній антропологічній основі.
-
ЗНАЧУЩІСТЬ ТАЄМНИХ ТОВАРИСТВ У ПЕРІОД ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ
Статю присвячено особливостям відносин таємних товариств у період Хрестових походів: початок Хрестових походів, причини того, що папський престол закликав виступити проти ісламу, а також особливості боротьби таємних товариств за звільнення Єрусалима. На базі різноманітних джерел досліджуються дії таких таємних товариств як тамплієри й асасіни, їх відносини та взаємовигідна співпраця. Проаналізовано історичну роль таємних товариств, їх вплив на політичне життя в часи Хрестових походів.
-
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ УКРАЇНІЗАЦІЇ В КИЇВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ У 1920–1930-Х РР.
Спираючись на архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті аналізує впровадження політики українізації у 1920–1930-х рр. у вищій технічній школі в УСРР на прикладі Київського політехнічного інституту та особливості її перебігу -
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ СВІТОВОЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ ІДЕОЛОГІЧНО СПОРІДНЕНИХ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
У статті висвітлено передумови, причини та історію створення Світової Координаційної Ради Ідеологічно Споріднених Націоналістичних Організацій як комунікаційної платформи для співпраці між громадськими, політичними та культурними об’єднаннями української діаспори. На основі архівних документів простежено підготовку установчої конференції організації, бачення мети, завдання, напрямів роботи, дискусії щодо доцільності створення СКР ІСНО. У публікації окреслено структуру організації, а також віддзеркалено прихильність значної частини зарубіжних українців до ідеології українського націоналізму.
-
ПРОБЛЕМИ ЕТНОГЕНЕЗУ УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ У ПРАЦЯХ М. О. РОЖКОВА (ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Микола Рожков створив концепцію особливого історичного розвитку Новгородської, Західної та Московської Русі. Він простежив наступність у розвитку Київської Русі й Русі Західної та Новгородської, те, що розвиток Московської Русі пішов власним шляхом під впливом Орди. М. Рожков був апологетом демократії і противником самодержавства. Як дослідник він передвершив структурний функціоналізм, а також висновки сучасних істориків про етногенез білорусів та українців. З опорою на дослідження М. Рожкова можна говорити, що стійкі ознкаки культури, права, політики та економіки в XIV–XVI ст. перетворили землі ВКЛ на своєрідну Нову Центральну Європу. -
ІСТОРІОГРАФІЯ СТАНОВЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Cтаттю присвячено історіографії становлення університетської освіти в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст. Автор періодизував розвиток історіографії даної проблеми. Проаналізовано основні документи Міністерства народної освіти, рішення вчених рад Київського і Харківського університетів та їх висвітлення в історичній літературі. Вивчено основні напрямки досліджень дореволюційних, радянських і сучасних істориків. Визначено здобутки та пробіли в проведених наукових пошуках. Окреслено подальші завдання наукових досліджень. -
ВНЕСОК БОРИСА МИКОЛАЙОВИЧА БУБЛИКА В РОЗВИТОК МАТЕМАТИКИ
Статтю присвячено світлій пам’яті мого дядька, члена-кореспондента Національної академії наук України, професора факультету кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка, доктора фізико-математичних наук Бублика Бориса Миколайовича. Розглянуто здобутки видатного вченого в прикладній математиці та кібернетиці. Особливу увагу приділено його організаційній роботі на посаді декана факультету кібернетики та створенню кафедри моделювання складних систем, яку він очолював тридцять років. Б. М. Бублик зробив великий внесок у розвиток механіки, кібернетики, нових напрямків науки, пов’язаних з обчислювальною технікою та її застосуванням. -
Ставлення радянської влади до кримських татар під час голоду 1921–1923 рр.
Ставлення радянської влади до кримських татар під час голоду 1921–1923 рр. -
УРОКИ ІСТОРІЇ: ПРО ПРИЧИНИ ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У статті аналізуються основні причини Другої світової війни. Найважливішими з них автор називає суперництво великих держав між собою, їх прагнення до експансії, до європейської та світової гегемонії, а також глибокі розбіжності в Лізі Націй. Ключовими факторами, що спричинили розв’язання Другої світової війни, на думку автора, стали нежиттєздатність створеної за результатами Першої світової війни Версальської системи міжнародних відносин, територіальні суперечки, що виникли в Європі після Першої світової війни. Особливу увагу автор приділяє ролі двох міжнародних документів — Мюнхенської угоди і Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною за початок Другої світової війни, підкреслюючи, що їх слід розглядати не ізольовано, а в контексті того, що відбувалося в той час на європейському континенті.
-
«ВІСНИК КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ» ЯК ЗАСІБ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦАРИНІ ПРЕСОЗНАВСТВА
У статті проведено джерелознавчий аналіз наукового часопису «Вісник Книжкової палати» за 2014–2018 рр. Уточнено типологію видання як синтетичного (науково-теоретичного, науково-практичного, методичного), визначено авторський склад часопису, який складається з представників наукової спільноти різних інституцій та різних регіонів України, а також читацьку аудиторію журналу. Проаналізовано публікації журналу, присвячені історії та сучасному стану вітчизняної періодики. Обґрунтовано висновок про чималий інформаційний потенціал журналу, вагому роль часопису як засобу наукової комунікації в царині пресознавства.
