№ 35 (2013)
Опубліковано:
2016-12-22
Статті
-
КИЇВСЬКИЙ МИТРОПОЛИТ ВОЛОДИМИР: СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
У статті аналізується становлення особистості Київського митрополита Володимира (Богоявленського) (1915–1918) — дитинство, навчання в Тамбовській духовній семінарії та Київській духовній академії. Особлива увага звертається на те, як викладачі майбутнього митрополита впливали на формування його пастирських здібностей та ораторського хисту. З’ясовано на персоналістському рівні витоки світогляду ієрарха переломної доби. -
ОБРАЗ КИЄВА В ЖИТТІ ТА ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА МУРАВЙОВА
Статтю присвячено формуванню образу Києва в творчості відомого духовного письменника Російської імперії XIX ст. Андрія Миколайовича Муравйова (1806–1874). Проаналізовано зміну сакрального образу міста у зв’язку з еволюцією світогляду автора. -
ВІДЧУЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОБЕРЕЖНОГО СЕЛЯНСТВА ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Базуючись на науковій літературі та архівних документах, автор аналізує проблему відчуження українського селянства від офіційної церковно-релігійної інституції в Правобережній Україні у першій половині XIX ст. -
ВІДРЯДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (на прикладі вишів Наддніпрянщини)
Проаналізовано міжнародні наукові зв’язки деяких навчальних закладів українських губерній Російської імперії у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. в окремих напрямах. -
МОДЕРНІЗАЦІЯ І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
Висвітлюється вплив модернізаційних чинників ХІХ ст. на формування української нації, розглядається проблема «Іншого» як необхідна умова націотворення. -
САМОГУБСТВА ЯК ВИЯВ ДУХОВНОЇ КРИЗИ СТУДЕНТСТВА ПІДРОСІЙСЬКОЇ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
У статті визначено передумови духовної кризи студентства після поразки російської революції (1905–1907 рр.) та окреслено її прояви. Проаналізовано причини студентських самогубств. Доведено суспільну обумовленість студентського суїциду та показано реакцію громадськості на нього. -
АГРАРНІ ВІДНОСИНИ НА ВОЛИНІ (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)
У статті проаналізовано розвиток аграрних відносин у Волинській губернії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. З’ясовано причини, що впливали на розвиток сільського господарства краю. Окрему увагу приділено дослідженню факторів, які зумовлювали зміну земельних відносин у регіоні. -
УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК В ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX — ПОЧАТКУ XX ст. (на прикладі цукрової та нафтової промисловості)
У статті розглядаються особливості становлення у другій половині XIX — на початку XX ст. українського ринку в умовах економічних систем Російської та Австро-Угорської імперій, проникнення у пореформений період під впливом Заходу ринкових тенденцій в економіку. Автор особливу увагу звертає на розвиток цукрової та нафтової галузей української промисловості, що задавали тон та надавали обличчя українському ринку в обох імперіях. -
ЕКСПОРТ ЦУКРУ З УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ДО ПЕРСІЇ НАПЕРЕДОДНІ Й У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У статті розглядається малодосліджений аспект української історії — торговельні відносини між українськими землями Російської імперії та Пер-сією на початку ХХ ст. Зокрема, досліджується стан експорту українського цукру. -
РОСІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ ПОЧАТКУ ХХ ст. НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ В КОНТЕКСТІ ВИБОРІВ ДО ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ
У статті порушується тема виборчих процесів на Правобережжі у період між Революцією 1905 р. та початком Першої світової війни у 1914 р. У цей період існували обмежені, але цілком легальні, можливості політичної репрезентації різних національних груп в політичному спектрі від лівих до правих. В українських губерніях значний успіх на виборах мали російські націоналісти, зокрема помірковано-праві. Цей успіх забезпечувався певним рівнем владної інституційної підтримки, участю православного духовенства у мобілізації виборців, використанню потужних ресурсів масової інформації тощо. Російські націоналісти розвинули широку публіцистичну кампанію, спрямовану на поширення ідеї російського націоналізму як націоналізму більшості населення Південно-Західного краю, якій загрожують інородці. -
З ІСТОРІЇ КАДЕТСЬКИХ КОРПУСІВ В УКРАЇНІ
У статті висвітлюється історія функціонування на українських землях кадетських корпусів, розкриваються особливості їх навчально-виховного процесу. Розглянуто становлення кадетських корпусів у сучасній Україні. -
ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР УНР ОЛЕКСАНДР ЖУКОВСЬКИЙ: МАЛОДОСЛІДЖЕНІ СТОРІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті висвітлюються маловідомі факти з життя і діяльності Військового міністра Української Народної Республіки Олександра Жуковського. -
УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОД 1928–1929 рр. У РАДЯНСЬКОМУ ПРОПАГАНДИСТСЬКОМУ ДИСКУРСІ
Аналізуються особливості радянської державної політики в інформаційній сфері під час недороду і українського голоду 1928–1929 рр. Автор доводить, що мобілізація громадськості на допомогу потерпілим від голоду не була домінантною темою радянського пропагандистського дискурсу. За монополії на владу й ідеологію Комуністичної партії та відсутності свободи слова радянські засоби масової інформації виступали засобом приховування або мінімізації масштабів голодного лиха. -
TIME CAPSULE: MICHAEL LUCHKOVICH AND THE FAMINE
Аналізується реакція української громади в Канаді на український голод 1932–1933 рр. Зокрема висвітлюється діяльність члена парламенту, українця за походженням Михайла Лучковича, котрий 5 лютого 1934 р. виступив з промовою у федеральному парламенті, повідомивши про голод в УСРР та про пов’язані з цим акції протесту української діаспори. -
БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА КИЄВА — НОВОЇ СТОЛИЦІ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ (1934 –1940 рр.)
У статті досліджуються мета і особливості методів оперативного утворення зв’язків між різними агентствами і партією, що управляє ними для того, щоб здійснювати складну програму будівництва в Києві нового політичного і адміністративного центру в 1934–1940 рр. -
СРСР — НІМЕЧЧИНА: ХТО ПЛАНУВАВ РОЗПОЧАТИ ВІЙНУ?
У статті розглядаються новітні російські дослідження, присвячені початку Великої Вітчизняної війни. Автори аналізують основні версії причин, що зумовили напад Німеччини на СРСР, зокрема щодо того, хто ж першим почав готуватися до війни. Одним із факторів, які спричинили агресивну політику Німеччини, чимало дослідників вбачають політику самого СРСР. Обгрунтовується висновок, що нестача документів дає нині історикам широке поле для різноманітних домислів, тому до сьогодні досягти з цього питання консенсусу так і не вдалося. -
ДО ПИТАННЯ ПРО СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІОГРАФІЮ ГОЛОКОСТУ
У статті подано коротку характеристику розвитку студій з історії Голокосту в Україні протягом першого десятиріччя ХХІ ст., виокремлено певні проблемно-тематичні напрямки та сюжети, висвітлення яких домінує в сучасній українській історіографії. Також проведено узагальнювальний огляд основних наукових праць, які з’явились у цей період, та визначено головні здобутки й перспективи подальших науково-історичних дискусій, пов’язаних з Голокостом у контексті української історії. -
ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ БЕРЕЖКОВ — ЛЮДИНА ДИВОВИЖНОЇ ДОЛІ
Простежено долю людини стрімких злетів і трагічних подій — Валентина Михайловича Бережкова, який 1938 р. закінчив Київський політехнічний інститут і з волі обставин був дипломатом, брав участь як перекладач у підготовці й підписанні договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, став журналістом-міжнародником, доктором історичних наук, членом Спілки радянських письменників. Прізвище Бережкова відоме з його книг «Тегеран-43», «Как я стал переводчиком Сталина», «Страницы дипломатической истории» та інших. -
АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ У ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ (1999 –2002 рр.): ІСТОРІЯ ТА НАСЛІДКИ
Досліджуються основні напрями антикризової політики в гірничо-металургійному комплексі України на межі 1990–2000-х рр. Особливу увагу приділено так званому «економічному експерименту» 1999–2001 рр. та проблемам його продовження 2002 р. Також розглянуто його наслідки та баланс витрат і надходжень для галузі та державних фінансів. -
ДІАЛОГ КУЛЬТУР І ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОГО ЄВРАЗIЙСТВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ IСТОРІОГРАФIЇ
В статті розглядаються передумови формування сучасної української історіографії проблеми діалогу культур та українського євразійства. Аналізуються погляди на те, що слід розуміти під Заходом і Сходом, під діалогом культур та проблемою українського євразійства. Виділяються основні концепції діалогу й напрямки в оцінках як окремих складових проблеми, так і її в цілому. -
ІДЕАЛЬНИЙ АЛГОРИТМ ІНДУКЦІЇ
Сучасна математика не може дійти згоди стосовно своїх основ, аксіом, виводів істинних знань та перспектив розвитку. І не зауважує, що ті самі питання ставилися до розгляду ще Платоном і вирішені вони його «Діалогами». Запропонована ієрархія узагальнень дає змогу зрозуміти винайдений Платоном алгоритм індукції, побудовані ним ідеальні числа, їх математику та використання всього цього для пошуку істини будь-яких міркувань. Індуктивно-дедуктивний метод Платона стає альтернативою аксіоматичному, спрощує навчання та використання математики, яка будується алгоритмом індукції без аксіом аж до Світового Розуму.
