№ 34 (2012)
Опубліковано:
2016-09-16
Статті
-
«У ВЛАДИКАХ АПОСТОЛ» (ДО ПИТАННЯ ПРО ЧАС ТА ОБСТАВИНИ КАНОНІЗАЦІЇ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА)
В статті визначається час канонізації князя Володимира Святославича на підставі аналізу лексики джерел та практики зарахування до лику святих, що склалася в Православній Церкві. Автор робить висновок, що церковне вшанування Володимира мало місце ще в давньоруську добу, канонізація відбулася не пізніше, ніж у першій половині XIII ст. -
ИСТОРИОСОФСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОПОВЕДЕЙ ЛИДЕРА ХАСИДОВ РАББИ ЛЕВИ ИЦХАКА ИЗ БЕРДИЧЕВА
Статья посвящена анализу историософской концепции рабби Леви Ицхака из Бердичева и ее сопоставлению с суждениями о ходе истории в произведениях раввинской письменности прежних времен. Автор приходит к выводу, что суждения бердичевского цадика, касающиеся указанной темы, представляют собой синтез концепций, распространенных в талмудическом корпусе и средневековых каббалистических текстах. Существенное внимание уделяется учению рабби Леви Ицхака о цели и движущих силах истории еврейского народа. -
РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЖІНКИ В КОЗАЦЬКІЙ ДЕРЖАВІ
Досліджуються роль та значення жінок козацької України як у культурно-історичному творенні духовних і матеріальних цінностей суспільства, так і в державотворенні. -
З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ЦЕРКВИ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ МАРІЇ МАГДАЛИНИ
У статті на основі друкованих джерел і краєзнавчих матеріалів висвітлюються деякі аспекти історії функціонування православної парафіяльної церкви у київському передмісті Шулявка, аналізується перспектива реконструкції храму в сучасних умовах. -
ЧЕРНЕЦТВО XVIII ст. ЗА МЕЖАМИ ОБИТЕЛІ: БЛАГОЧЕСТИВІ БОГОМОЛЬЦІ ЧИ «БРОДЯГИ И БЕЗДЕЛЬНИКИ»?
Паломництво як прояв релігійності характерне не лише для світського населення, але й для ченців. Суспільство сприймало це явище однобоко і трактувало як порушення моралі. Однак чернече богомілля практикувалося й було проявом глибокої потреби чорного духовенства у вшануванні святинь. -
ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У ВОЛИНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ у 1895 –1914 рр.
У статті досліджено діяльність середніх та початкових освітніх закладів на Волині у 1895–1914 рр., проаналізовано вплив на них органів державної влади. -
ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БІЖЕНЦІВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (квітень — грудень 1918 р.)
У статті, написаній на переважно невідомих архівних документах центральних і обласних архівів України, висвітлюється політика Української держави у сфері соціального забезпечення біженців — жертв Першої світової війни. -
ІСААК МАЗЕПА В ДЕРЖАВОТВОРЕННІ В УНР ДОБИ ДИРЕКТОРІЇ
У статті на основі широкого кола спеціальної літератури та неопублікованих джерел розглядається внесок Ісаака Мазепи у державне будівництво в Україні доби Директорії УНР. -
КРИМСЬКІ КРАЙОВІ УРЯДИ 1918 –1919 рр.
В статті розглядається діяльність урядів, які існували на території Кримського півострова протягом 1918–1919 рр., їхні відносини з політичними силами, котрі боролися за владу в Україні — урядами Української Держави, більшовиками та Добровольчою армією. -
ДРАМАТУРГІЧНА НАПРУГА В ХУДОЖНІЙ КУЛЬТУРІ ДОБИ МОДЕРНУ
Драматургічна напруга — усталена ознака всіх проявів духовного буття, його об’єднавча сила, що знаходить виявлення в результатах людської діяльності, з яких складається єдине поле культури і формується творча особистість. Власне, за драматургічною напругою музичних та поетичних творів початку минулого століття вгадується нескінченність духовних колізій, що охоплюють гостро суперечливу історичну добу, в межах якої утворюється єдиний конфліктний вузол, неможливість розв’язання якого відчувається й нині. -
ПЕРША МІЖНАРОДНА «КОСМІЧНА» ВИСТАВКА ТА ЇЇ ОРГАНІЗАТОРИ
Статтю присвячено маловідомому епізоду з історії вітчизняних космічних досліджень — першій в історії виставці проектів космічних ракет і міжпланетних апаратів, яка відбулася в Києві влітку 1925 р., та її організаторам — членам Київського гуртка з вивчення світових просторів. -
ОСОБЛИВОСТІ СОЮЗНО-УКРАЇНСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ У РОЗРОБЦІ ПЛАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ВІД НЕДОРОДУ 1928 р.
В статті проаналізовано умови прийняття і зміст державних планів подолання наслідків недороду 1928 р. в Україні, з’ясовуються особливості взаємодії союзної та республіканської влади в ході розробки й реалізації цих програм, визначаються обсяг і роль союзної допомоги під час українського голоду 1928/29 р. -
УКРАЇНЦІ — РЯТІВНИКИ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ГОЛОКОСТУ
У статті розглядаються історіографія та джерела вивчення феномену рятівників євреїв у період Голокосту — Праведників народів світу. Автор встановлює, чим відрізнялося рятування євреїв на теренах Західної, Центральної Європи та окупованій нацистами території України. Аналізуються дані Яд Вашем по Праведниках народів світу за регіонами України та передумови відповідного розподілу випадків рятування, а також категорії людей, які чинили опір нацистському «остаточному вирішенню єврейського питання». Наводяться приклади героїзму рятівників євреїв, особливе місце в цьому контексті приділяється постаті Митрополита Андрія Шептицького. -
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ В. В. ТАРНОВСЬКОГО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ ст.
У статті висвітлюється культурно-освітня діяльність Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського у другій половині ХХ ст. Автор розглядає різні форми і методи роботи музею з відвідувачами, робить висновок про їхню залежність від ідеологічних аспектів розвитку суспільства. -
УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЯ У 1990-х рр.: РОЗВИТОК В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ ТА РИНКОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Стаття присвячена початковому етапу ринкових трансформацій у гірничо-металургійному комплексі України. Зокрема, розглянуто ідеологічній засади тогочасних політичних еліт щодо стратегії розвитку промисловості та економіки, описано технологічний та економічний стан металургійної галузі у 1990-х рр. -
НАУКА І РЕЛІГІЯ: ІСТОРІЯ ВІДНОСИН
В статті висвітлюється історія відносин між наукою та релігією. Показано, як розвивалися ці взаємини від часів Античності та Середньовіччя до сьогодення. Докладно розглянуто погляди відомих науковців ХХ–ХХІ ст. на проблеми релігії та віри. -
ВИТОКИ НОБЕЛІВСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ
Проаналізовано історичні передумови розвитку Нобелівського руху в Україні, значення вивчення та популяризації спадщини нобелівських лауреатів. Розглядаються основні галузі науки найпрестижнішої нагороди світу. Показано політичну складову рішень щодо номінантів Нобелівської премії. -
Є.Є. ВІКТОРОВСЬКИЙ ТА ЙОГО МАТЕМАТИЧНІ ЗДОБУТКИ
В статті проаналізовано науковий доробок, висвітлено життєвий шлях видатного київського математика Є. Є. Вікторовського, відомого праця ми в галузі теорії диференціальних рівнянь із розривним оператором, одного з засновників теорії оптимального керування. -
БЛАГОДІЙНИЦТВО ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ БАРОНА ФЕДОРА ШТЕЙНГЕЛЯ
У статті розглядається доброчинна діяльність представника української гілки родини Штейнгелів — Федора Рудольфовича Штейнгеля. Основна увага приділяється благодійництву в маєтку Федора Рудольфовича в с. Городок Рівненської обл., а саме: участь у будівництві та діяльності двокласного училища, лікарні Святого Бориса, створення одного з перших на Волині краєзнавчих музеїв. Також розглядається благодійна діяльність барона, яка виходила за межі Городка. Подаються короткі відомості про російсько-українську гілку родини Штейнгелів. -
МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ПРОФЕСОРА П. МІНЯЄВА (1868–1958 рр.)
Спираючись передусім на архівні документи, а також наукову літературу, автор статті проаналізував життєвий та науково-педагогічний шлях професора Павла Міняєв (1868–1958 рр.), зосередивши увагу на найменш досліджених сторінках його біографії. -
МАТЕРІАЛИ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ З ЦИКЛУ «ВИДАТНІ КОНСТРУКТОРИ УКРАЇНИ» ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
У статті обґрунтовується актуальність біографічного напряму історичних досліджень у сучасній Україні. Представлено огляд серії видань про видатних конструкторів, підготовлених зусиллями науковців НТУУ «КПІ», наголошено на їх важливому науковому значенні, а також на ролі в контексті вдосконалення навчального процесу у вищій школі. -
MEMORY STUDIES: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Статтю присвячено змісту основних понять історії пам’яті, таких як «пам’ять», «колективна пам’ять», «ідентичність» тощо. Автор аналізує історію виникнення головних методологічних засад цього напряму досліджень, базованих на соціологічному підході до вивчення пам’яті, а також вплив психоаналітичній традиції.
