№ 56 (2023)
Статті
-
ЕПОХА ВІКІНГІВ НА СХОДІ ЄВРОПИ В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ ІСЛАНДЦІВ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Статтю присвячено дослідженню уявлень ісландців ХІІІ–XIV ст. про Русь і Східну Європу в контексті епохи вікінгів. Виокремлено сюжетні шаблони, застосовані при описі східних земель у різних творах. Досліджено джерела їхнього походження, а тако зроблено спробу порівняти свідчення цих творів із сучасними даними історичної науки про русько-скандинавські відносини в епоху вікінгів.
Ключові слова: легендарна сага, Раґнар Лодброк, Гальфдан Ейстенссон, історична пам’ять, вікінги на Русі.
-
СЕРЕДНЬОВІЧНІ МУЗИКАНТИ У ГЕНУЕЗЬКИХ МІСТАХ КРИМУ
Завдання дослідження полягає у тому, щоб виявити писемні свідчення про музикантів, які служили в торгових факторіях генуезців у Криму. Ці свідчення повністю сконцентровані у бухгалтерських книгах казначейства (масарії) міста Кафи. Наступне завдання — порівняти отримані факти з аналогічними, що походять із Генуї, тобто метрополії генуезців. Останній етап — це виявлення автентичних іконографічних джерел з Криму та Генуї з зображенням тогочасних музичних інструментів. Наукові підходи базуються на принципах історизму, системності, наукової об’єктивності та діалектичному підході. Було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів дослідження. У масаріях було виявлено професійних музикантів, які належать до двох категорій службовців: нічні стражники та слуги консула. Перші з них грали на трубах/тюбетах та накрах (невеликих литаврах). Вони служили в Кафі, Солдайї та Чембало. Музиканти консула використовували ширше коло музичних інструментів. Йдеться про тюбетів і трубачів, накраторів, карамелістів (шалмеїстів), замаристів (зурнистів), псалтеристів, лютнистів та органістів. Окрім цього, у книгах масарії було виявлено відомості про військових тюбетів першого татарського хана Хаджі I Ґерая та музикантів Мамая. Порівняльний аналіз назв музичних інструментів Кафи та Генуї дає змогу відзначити їхню майже повну тотожність. Винятком є лише замара (зурна), яка в середньовічних писемних джерелах Генуї не трапляється, що може свідчити про східний вплив. Місцева специфіка Криму проявляється й у поодиноких свідченнях про грецькі та вірменські хори у Кафі. Перспективи подальших студіювань полягають у дослідженні музичної спадщини інших італійських колонізаторів Криму — венеціанців. А згодом варто порівняти отримані результати не лише зі спадщиною Криму, України та Італії, а й інших європейських міст XIII–XV ст. Оригінальність дослідження полягає в представленні абсолютно нової сторінки музичної спадщини середньовічного Криму.
Ключові слова: музикант, музичний інструмент, Кафа, Солдайя, Чембало, Генуя.
-
РОСІЙСЬКА ПОЛІТИКА В АЗЕРБАЙДЖАНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XIX СТ. (СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД) Russian Policy in Azerbaijan in the Second Half of the 18th — Early 19th Centuries (a Contemporary View)
У статті обґрунтовано і об’єктивно представляється вивчення факторів, що визначили особливу важливість Азербайджану в загарбницькій південнокавказькій політиці Росії в зазначений період. Розглянуті у статті роботи дали змогу об’єктивно оцінити різноманітні методи реалізації експансіоністської політики Росії в Азербайджані, визначити напрями цієї політики та виявити характерні риси у вивченні політичних відносин Азербайджану з Росією в другій половині XVIII — на початку ХІХ ст.
Геополітичне і геостратегічне значення Азербайджану, як і Південного Кавказу, загалом в імперських планах Росії сприяло тому, що політика Росії в цьому регіоні у XVIII — на початку XIX ст. завжди перебувала в центрі уваги дослідників. У статті зроблено спробу історіографічного аналізу праць деяких представників сучасної історіографії, присвячених вивченню російської політики в Азербайджані та її етапів у другій половині XVIII — на початку XIX ст. Розкривається, якою автори бачили суть політики Росії та її інтересів як в Азербайджані, так і на Південному Кавказу загалом. Роботи сучасних дослідників, присвячені цим питанням, дають змогу охарактеризувати гегемоністську політику царизму в регіоні. Аналіз зазначених праць дає можливість простежити відмову від ідеологізованого підходу радянської епохи до досліджуваної проблеми, завдяки чому ці вчені виявили головне — колоніальну сутність політики Росії в Азербайджані в зазначений період.
Важливість скрупульозного історіографічного дослідження політики Росії в Азербайджані випливає з необхідності з’ясування ролі Росії в насильницькому розподілі території Азербайджану та його народу. Новий підхід сучасних дослідників до вивчення азербайджанського вектору південно-кавказької політики Росії дає змогу виявити рівень вивченості історичного коріння багатьох геополітичних процесів сучасності.
Ключові слова: азербайджанське ханство, експансіоністська політика, Катерина II, релігійний чинник, колоніальна сутність.
-
ОСОБЛИВОСТІ АКЦИЗНОЇ ВИННОЇ РЕФОРМИ РОСІЙСЬКОГО ІМПЕРСЬКОГО УРЯДУ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
У статті досліджуються особливості впровадження та основні результати акцизної винної реформи в другій половині ХІХ ст. на Лівобережній Україні. Проаналізовано перешкоди, зумовлені акцизною винною реформою, що ускладнювали функціонування акцизної системи оподаткування алкогольної промисловості в Чернігівській, Полтавській та Харківській губерніях. Висвітлено вплив акцизної системи оподаткування на регулювання виробництва алкогольних напоїв та на організаційно-правові заходи акцизних управлінь.
Ключові слова: акцизна система оподаткування спирту, спиртовий завод, губернське акцизне управління.
-
НІМЦІ-ПРОТЕСТАНТИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ХАРАКТЕР ТА ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ Й КОНФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ (1863–1914 РР.)
З урахуванням розмаїття поглядів на досліджувану тему, спираючись на значний джерельний матеріал, автори статті обстоюють думку, згідно з якою німецькі протестантські колонії успішно вживлювалися в загалом чужорідний соціальний і конфесійний простір в Україні, незважаючи на статус «терпимої» конфесії й завдяки здебільшого лояльному ставленню до суспільного устрою, державних владних інституцій та етноконфесійного оточення. Постановка і «вирішення» «німецького питання» російським урядом на початку Першої світової війни засобом депортації німців з України на північ та схід імперії тлумачаться як псевдобезпекові й політично вмотивовані.
Ключові слова: Україна, німець-колоніст, адаптація, демографія, освіта, національна ідентичність, конфесія, протестантизм, лютеранин, національна політика Росії.
-
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ НА ВИСТАВКАХ АРХЕОЛОГІЧНИХ З’ЇЗДІВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
У статті проаналізовано матеріали археологічних з’їздів, які організовувались у Російській імперії в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст., зокрема й каталоги виставок. Встановлено, що експозиції формувалися за територіальним принципом і принципом власності. Пам’ятки надавалися від музеїв, наукових товариств, приватних колекціонерів, дослідників. З’ясовано, що помітною складовою експозицій були старожитності, які стосувалися військової історії. Умовно їх можна поділити на кілька категорій: зброя і обладунки, зокрема археологічні знахідки — вістря стріл, списів, залишки мечів епохи міді та бронзи й ранньої залізної доби, предмети озброєння й амуніції різних історичних епох, предмети фалеристики (жетони та медалі), писемні пам’ятки. Характерною ознакою виставок з’їздів була лише часткова атрибуція експонатів, які стосувалися військової історії, що значно ускладнювало їх систематизацію. Найпотужніші експозиції військових старожитностей було представлено на археологічних з’їздах, які відбувалися в Україні. Акценти ставилися на пам’ятках, пов’язаних з історією козацтва, проте найбільшу частину все-таки становили російські військові меморабілії. Рушійною силою у формуванні виставок майже всіх археологічних з’їздів стали українські дослідники й колекціонери.
Ключові слова: археологічний з’їзд, виставка, військові старожитності, озброєння, експозиція, колекція.
-
ПРОБЛЕМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА СЕЛЯН КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ПРАЦЯХ МІСЦЕВИХ КОМІТЕТІВ ОСОБЛИВОЇ НАРАДИ З ПОТРЕБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ (1902–1903 РР.)
Автори статті на основі аналізу «Праць місцевих комітетів» зробили спробу з’ясувати ключові аспекти діяльності Київського губернського комітету Особливої наради з потреб сільськогосподарської промисловості в контексті поліпшення економічного становища місцевих селян. Обґрунтовується, що члени місцевих комітетів Київської губ. планували покращити економічне становище місцевих селян за допомогою модернізації кредитно-фінансової, освітньої, виробничої сфери та реформи місцевого самоврядування. Ключовими аспектами діяльності Київського комітету з потреб сільськогосподарської промисловості в контексті поліпшення економічного становища місцевих селян стало кредитування сільських виробників, підвищення їх освітнього рівня, розвиток дрібної кустарної промисловості, вирішення транспортних проблем та створення виборних місцевих органів самоврядування — земств.
Ключові слова: селянство, аграрне питання, Особлива нарада з потреб сільськогосподарської промисловості, місцеві комітети, Київська губернія.
-
Боротьба проти безробіття: історичний досвід волині періоду НЕП
У статті комплексно проаналізовано підходи радянських органів влади на Волині для боротьби з безробіттям під час періоду Нової економічної політики (НЕП). Виявлено, що встановлення надійного контролю над показниками ринку праці було складним завданням; адміністративно-командні процедури переважали в зусиллях із подолання безробіття, а бюрократична спрямованість на полегшення безперешкодної роботи бірж праці була недостатньою. Проте ініціатива режиму щодо надання фінансової допомоги безробітним щомісяця визнавалася позитивним кроком, що дало змогу спрямувати значні кошти на вирішення дотичних проблем і використання громадських робіт для зменшення кількості безробітних. Попри все, дискусія щодо безробіття серед жінок та підлітків на Волині залишається малодослідженою і потребує глибшого вивчення.
Ключові слова: безробіття, Волинь, біржа праці, нова економічна політика, радянська влада.
-
ВІЙСКОВОПОЛОНЕНІ НА СУМЩИНІ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У статті досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які в роки Першої світової війни перебували на Сумщині. Термін «Сумщина» щодо зазначеного періоду умовний — фактично йдеться про території, які перебували в складі чотирьох губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіти), Полтавської (Роменський, частково Гадяцький, Прилуцький, Лохвицький і Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород-Сіверського повіту) і Курської (Путивльський, частково, Суджанський повіти). Ці губернії в період воєнних дій були тиловими, тож тут розміщувалися контингенти військовополонених армій Центральних держав. Проаналізовано кількісний склад військовополонених, висвітлено правове та соціально-побутове становище полонених німецької та австро-угорської армій, а також відмінності у ставленні до полонених залежно від етнічного походження. Розкривається їх залучення до праці в сільському господарстві та на промислових підприємствах. Досліджено ставлення до полонених з боку військової адміністрації, місцевої влади, власників підприємств, маєтків. Розкрито становище окремих соціальних груп, прирівняних у період війни до полонених, та їх залучення до трудової повинності.
До наукового обігу введено значну кількість архівних джерел, матеріалів газет, особистих документів учасників і сучасників Першої світової війни, які дають можливість розкрити різні аспекти військового полону.
Ключові слова: Перша світова війна, Сумщина, військовополонений, Лівобережна Україна, правова норма, тилова губернія, земство, трудова повинність.
-
УКРАЇНСЬКА МОВА VS ІМПЕРІЯ: ГЛУХИЙ КУТ ІМПЕРСЬКОГО ЕТНОЦИДУ
Автор статті пропонує доповнити дослідження національної політики Російської імперії щодо українців терміном «етноцид». Цей термін, на відміну від поняття «русифікація», віддзеркалює основну імперську мету, яка полягала в знищенні українців як особливої етнокультурної спільноти. Залучення до наукового аналізу концепції модернізації та теорії модерних націй дає змогу розширити розуміння причин, через які Російська імперія заперечувала самобутність української нації, її культури та мови. Нездатність Російської імперії модифікувати російський національний проєкт відповідно до реалій модерної доби, а також політика етноциду української культури та утисків національних прав інших поневолених народів спричинили занепад імперії.
Ключові слова: українська модерна нація, русифікація, асиміляція, українське національно-культурне відродження, Російська імперія, ідентичність, політика скривдження.
-
МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ ДЯЧЕНКО: ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
М. М. Дяченко — український культурний діяч, художник, ілюстратор, педагог, бібліотекар, дослідник орнаментів та архітектури, що активно працював у 1908–1941 рр. Його життєвий шлях і творча спадщина донедавна були маловідомими. У статті вперше концептуально осмислено значну кількість збережених в українських архівах і бібліотеках рукописних та опублікованих документальних джерел, що характеризують його життєвий і творчий шлях. На основі зібраних матеріалів відтворено найповнішу нині біографію.
Ключові слова: українська біографістика, М. М. Дяченко, українська культура, музейна діяльність, мистецтво.
-
ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРЯДОВОГО ХЛІБА УКРАЇНЦІВ У НАУКОВОМУ НАДБАННІ РАЇСИ ДАНКОВСЬКОЇ (ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
У статті уточнено біографію української етнографині, фольклористки, музеєзнавиці Раїси Сергiївни Данковської. Проведено аналітичне осмислення наукового здобутку вченої, зокрема на тему обрядового печива, в контексті історичних та суспільно-політичних реалій 1909–1930 рр. Встановлено, що праці вченої, зокрема, про обрядовий хліб, від перших емпіричних розвідок до пізніших загальних праць, є вагомим, досі маловідомим та належно не поцінованим внеском в українську науку. Виявлено, що студії обрядового хліба українців Р. Данковської корелювалися з аналогічним напрямком досліджень у європейській, зокрема вітчизняній, етнографії початку ХХ ст. Вони є надійною, вмотивованою основою для подальшого вивчення й плекання традиції обрядового використання хліба як вияву української ідентичності в культурному просторі початку ХХІ ст. Активне залучення праць Р. Данковської у науковий дискурс, окрім їхньої популяризації, відкриває нові можливості для аналітики сучасного стану культури та спроможності збереження культурної пам’яті. Стаття присвячується 135-річчю від дня народження видатної української вченої, що минуло 2020 р.
Ключові слова: Раїса Данковська, обрядове печиво, дослідження, музей, етнографія, культура, Україна.
-
ОРГАНІЗАЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ У КИЇВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ НАПРИКІНЦІ 1920-х — НА ПОЧАТКУ 1930-х рр
Використовуючи архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті проаналізувала організацію, особливості проведення, а також значення виробничої практики в Київській політехніці наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр.
До запровадження безперервної виробничої практики (з 1928 р.) у КПІ, як і в інших вишах УСРР, існувала тільки літня практика, яка особливо на перших порах виявила низку різноманітних проблем через неналежно розроблену систему її організації. Згодом літню виробничу практику скасували, а замість неї запровадили безперервну виробничу практику — регулярне чергування теоретичної та виробничої підготовки протягом усього періоду перебування студентів в інституті. До 40–50% навчального часу відводилося на виробниче навчання. У ході дослідження виявлено, що в КПІ ця практика була безпосередньо пов’язана зі студентською спеціальністю, факультетські комісії ретельно працювали над її організацією. Однак, незважаючи на зусилля адміністрації КПІ, комісій факультету, викладачів, усе ж існували проблеми в організації та проведенні виробничої практики. Мали місце вони й у часи реорганізації інституту.
Ключові слова: освіта, Київ, повсякдення, Київська політехніка, виробнича практика, професійна підготовка, підприємство, студент.
-
ЗИМОВИЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНОЇ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ У НАРОДОЗНАВЧИХ І БОГОСЛОВСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ЮРІЯ ШУМОВСЬКОГО
У статті на основі опрацювання творчого доробку Ю. Шумовського проаналізовано матеріали, присвячені обрядам, звичаям і традиціям українців зимового циклу свят — Нового року та Різдва Христового. Окреслено новий для народознавства підхід дослідника до висвітлення календарної обрядовості українців, який полягає у виборі як підґрунтя для характеристики календарних свят не лише народознавчих знань, а й богословських учень, що передбачає розгляд сенсу календарної обрядовості крізь призму поєднання раціонального досвіду та релігійно-магічних вірувань українців із річним літургійним циклом православної церкви. Констатовано, що введення до наукового обігу результатів вивчення народознавчих праць ученого сприятиме належному представленню постаті Ю. Шумовського як етнолога та віддзеркаленню його етнографічної діяльності.
Ключові слова: Юрій Шумовський, теолог, етнограф, Волинь, календарна обрядовість, зимовий цикл свят.
-
АНТИСЕМІТСЬКА ПРОПАГАНДА В ГАЗЕТІ «ВОЛИНЬ» ТА ЖУРНАЛІ «УКРАЇНСЬКИЙ ХЛІБОРОБ» РІВНЕНСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА «ВОЛИНЬ»: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
У статті проаналізовано нацистську пропаганду в роки Другої світової війни на прикладі видавництва «Волинь» (м. Рівне): на основі порівняльного аналізу висвітлено спільні та відмінні риси антисемітських публікацій, надрукованих у газеті «Волинь» та журналі «Український Хлібороб». Звернено увагу на умови та мотивацію авторів до написання антисемітських публікацій.
Ключові слова: «Волинь»; «Український Хлібороб»; преса; антисемітизм; Голокост.
-
ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ВОЇНА У ПОЛЬСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛАХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (НА ПРИКЛАДІ УЧАСТІ ПАВЛА ОДРЕХІВСЬКОГО)
У статті розглядається доля українського воїна в польських збройних силах за 1939–1946 рр. на прикладі учасника цих подій Павла Одрехівського. Вперше введено у науковий обіг архівні матеріали з польських державних і приватних сімейних архівів, а також дані словесних та оповідних джерел, які доводять участь Павла Одрехівського в бойових діях польських збройних сил 1939–1946 рр. Розширено та доповнено дані про долю українців, учасників польських збройних сил у радянському полоні 1939–1941 рр. та їхню долю в формуванні й участь у лавах армії генерала Владислава Андерса.
Ключові слова: Павло Одрехівський, 2-й Польський корпус, битва під Монте-Касіно, генерал Владислав Андерс, українець.
-
ДОЛІ СПІВРОБІТНИКІВ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ ОУН НА ТЕРЕНАХ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (1950–1980-ТІ РР.)
У статті на основі насамперед архівних матеріалів висвітлено становище та діяльність колишніх співробітників розформованої наприкінці 1951 р. Служби безпеки (далі — СБ) Організації українських націоналістів (далі — ОУН). Показано, що традиції останньої вони продовжили у виправно-трудових таборах. З’ясовано, що після масового звільнення з таборів оунівці об’єднувались у підпільні організації, частина яких створювала власні органи безпеки. Простежено їх подальший життєвий шлях.
Ключові слова: ОУН, СБ, співробітник СБ, КДБ, український націоналіст, підпільна організація, публічний суд.
-
КОЛГОСПНІ БАЗАРИ ТА ЯРМАРКИ В ДІЯЛЬНОСТІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.
Проблема продовольчого забезпечення населення залишається актуальною в контексті сучасних економічних і політичних криз. Виходячи з цього, автор на основі архівних джерел та законодавства (на матеріалах Української РСР) простежив особливості діяльності споживчої кооперації в містах і спроби держави використовувати кооперативну торгівлю для зниження цін на колгоспних ринках і вирішення перманентного продовольчого дефіциту в останні роки існування СРСР.
Ключові слова: споживча кооперація, Українська РСР, продовольча проблема, колгоспний базар, ярмарок, сільськогосподарська продукція.
-
УТВЕРДЖЕННЯ США ЯК ПРОВІДНОЇ ДЕРЖАВИ БІПОЛЯРНОГО ТА ПОСТБІПОЛЯРНОГО СВІТУ (1945–2000 РР.): ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
На основі цивілізаційного підходу та комплексного аналізу новітніх вітчизняних і зарубіжних джерел досліджується історико-економічний досвід формування сучасного ринкового господарства розвинутих країн на прикладі США; основні етапи, характерні риси та цивілізаційні (політичні, соціальні, культурно-ідеологічні) фактори зростання економічної могутності країни (1945–2000 рр.) в контексті розвитку світової економіки. Аналізуються основні тенденції американської економічної політики, еволюція її теоретичних систем, їх значення для історичної та економічної науки.
Ключові слова: економічний націоналізм, «план Маршалла», Бреттон-Вудська система, глобалізація, транснаціональна корпорація, постіндустріальне суспільство, цивілізаційна модель світової історії, Рейганоміка.
-
НУРСУЛТАН НАЗАРБАЄВ: ВІД РАДЯНСЬКОГО ФУНКЦІОНЕРА ДО АРХІТЕКТОРА НЕЗАЛЕЖНОСТІ КАЗАХСТАНУ
У статті розглянуто життєвий шлях першого Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва від народження до проголошення незалежності цієї держави. Метою статті є дослідити формування Н. Назарбаєва як політика й державного діяча, проаналізувати сторінки його трудової біографії, еволюцію поглядів на економічні, екологічні проблеми республіки, політику перебудови, стосунки з союзним центром, його роль у розпаді СРСР та появі незалежного Казахстану. Особливу увагу акцентовано на періоді його навчання в Україні та ставленні до України.
Було встановлено, що Н. Назарбаєв рішуче відстоював економічний суверенітет Казахстану, право республіки розпоряджатися своїми природними ресурсами, вести міжнародну економічну діяльність. При здійсненні реформ керувався принципом: «спочатку економіка, потім політика». Тому Президент Казахстану проводив досить обережну політику, не виступав за незалежність, підтримував ідею нового союзного договору, який на практиці зосереджував всю владу в руках республіканських еліт. Під час ключових моментів останнього періоду існування СРСР Н. Назарбаєв уникав безпосередньої участі в подіях: відмовився від пропозицій обійняти посади прем’єр-міністра, віце-президента СРСР, заступника генерального секретаря ЦК КПРС, не висловлював підтримки, але й не засуджував серпневий путч 1991 р., ухилився від підписання Біловезьких угод про припинення існування СРСР, натомість використовував послаблення центру після путчу для наповнення реальним змістом суверенітету Казахстану.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр. політичні погляди лідера Казахстану стрімко еволюціонували: від підтримки перебудови як оновлення «радянського соціалізму» до ринкової економіки під жорстким державним контролем (за зразком «азійських тигрів»), від захисту «оновленої федерації» економічно суверенних республік до цілковитої незалежності. У грудні 1991 р. Н. Назарбаєв взяв на себе місію модератора цивілізованого розлучення колишніх радянських республік. Його політичний феномен базується на величезному життєвому досвіді, глибокому знанні економіки й промисловості країни, обережному ставленні до національного питання, тонкій інтуїції, здатності ухвалювати стратегічні рішення.
Ключові слова: Казахстан, біографія, реформи, модернізація, суверенітет, незалежність, президент.
-
ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ РІЧАРДА НІКСОНА ЩОДО АРАБСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ (1969–1974 РР.)
У статті аналізується політика США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту за часів президентства Р. Ніксона. Автор простежив формування концептуальних засад політики США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту, з’ясував погляди високопоставлених представників адміністрації Р. Ніксона щодо близькосхідних питань, дослідив позицію США під час четвертої арабсько-ізраїльської війни 1973 р., показав роль США у близькосхідному мирному процесі. Особливу увагу приділено дослідженню впливу Холодної війни на формування політики США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту.
Ключові слова: США, СРСР, Близький Схід, арабсько-ізраїльський конфлікт, близькосхідний мирний процес, Холодна війна.
-
В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ І ПИТАННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ: ВІД ІДЕЇ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ
В статті розглянуто особливості актуалізації в українській суспільній думці другої половини 1980-х — початку 1990-х рр. ідеї суверенітету України. Зазначено, що В’ячеслав Чорновіл першим розпочав поширювати ідею суверенітету України в другій половині 1980-х рр. З’ясовано, що він ідею суверенітету замінив на ідею незалежності в той момент, коли українське суспільство було готове її сприйняти. Встановлено, що надалі В. Чорновіл проводив заходи щодо правового оформлення ідеї суверенітету України в законодавчу базу республіки для здобуття її політичної правосуб’єктності.
Ключові слова: Україна, суверенітет, В. Чорновіл, національний рух, революція, СРСР.
