№ 54 (2022): Сторінки Історії №54
Статті
-
СУСПІЛЬНИЙ ТА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВНЬОГО ВАВИЛОНУ: СУЧАСНА ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІОГРАФІЯ
На основі наукових праць сучасних вітчизняних учених у статті розкрито стан дослідження суспільного та державно-правового розвитку Стародавнього Вавилону, показано наукове осягнення Стародавнього Вавилону в Україні, з’ясовано джерельний комплекс дослідження, простежено основні напрями вивчення означеної теми та висвітлено їх змістове наповнення, окреслено коло питань, які потребують подальшого наукового пізнання.
Ключові слова: Стародавній Вавилон, історіографія, суспільний та державно-правовий розвиток, дослідження, право.
-
ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ В ПОЛІТИЧНИХ ПЛАНАХ ШВЕЦІЇ, ТРАНСИЛЬВАНІЇ, РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТА МОСКОВСЬКОГО ЦАРСТВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1620-Х – НА ПОЧАТКУ 1630-Х РР.
Більшість європейських країн була залучена до збройного протистояння між католицьким та протестантським союзами в ранньомодерну епоху. Водночас цей конфлікт мав активний резонанс і поза теренами розвою Тридцятилітньої війни. Мета статті — з’ясувати місце Війська Запорозького у політичних планах урядів Швеції, Трансильванії, Речі Посполитої та Московського царства на зламі 1620–1630-х рр. Висновки: завдяки гучним військовим звитягам українське козацтво здобуло широкий розголос у європейському світі. Держави антигабсбурзької коаліції мали намір скористатися розгортанням визвольного руху в Україні, зокрема й через релігійний чинник, для залучення на свій бік запорожців у боротьбі з силами Католицької ліги. Дипломатичні зусилля через місії Олександра Рубцова, Філіппа Садлєра, Павла Страсбурга, П’єра Ладмірала, Жана де Грева та ін. не досягли бажаних результатів. Натомість Річ Посполита досить ефективно використала козацтво на східних рубежах для відстоювання своїх територіальних завоювань. Таким чином, Війську Запорозькому відводилася важлива роль у континентальному політичному пасьянсі. Воно отримало досвід налагодження міжнародних зв’язків, які стали невід’ємним чинником розгортання Вивольної війни українського народу 1648–1657 рр.
Ключові слова: Військо Запорозьке, козацька Україна, міжнародні відносини, дипломатія, Річ Посполита, Тридцятилітня війна.
-
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ ДЯКІВ У ГАЛИЧИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ СТ.: СТАН І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
У статті висвітлено джерела прибутку галицьких греко-католицьких дяків, охарактеризовано їх матеріальне становище наприкінці ХІХ ст., вказано причини невдоволення співців умовами оплати своєї праці, зосереджено увагу на пропозиціях щодо матеріального забезпечення дяків, описано спільні акції представників цієї соціальної групи та їх результати.
Ключові слова: дяк, матеріальне забезпечення, стабільна зарплата, консолідовані акції, Галичина.
-
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ НА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТ. ЗА МЕМУАРАМИ ПРЕДСТАВНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ
Стаття присвячена аналізу мемуарних свідчень представників економічної еліти щодо зрушень у соціально-економічній сфері в українських губерніях на межі ХІХ–ХХ ст. Показано, що в спогадах не лише констатовано зміни в економіці, але й присутні міркування про способи подолання труднощів. У мемуарах порушено важливі суспільні проблеми: побудова дієвих механізмів взаємодії влади й капіталу, налагодження ефективної співпраці робітників і роботодавців, економічні перетворення задля суспільних змін.
Ключові слова: модернізація, українські землі, еліта, его-документ, землеволодіння, промисловість.
-
ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОЧИХ ОБ’ЄДНАНЬ У ПІДРОСІЙСЬКІЙ УКРАЇНІ У 1905–1914 РР.
У статті розглянуто розгортання жіночого руху в підросійській Україні у 1905–1914 рр., проаналізовано різноманітні форми суспільно-політичної та економічної активності жіноцтва: громадсько-політичні організації, кооперативи, доброчинні товариства та профспілки. Доведено, що в означений період зросла роль жіночих організацій у різних сферах суспільного життя.
Ключові слова: жіночий рух, Союз рівноправності жінок, кооператив, професійна спілка, благодійнетовариство, російська революція 1905–1907 рр.
-
УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД ДОБИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ У СПОМИНАХ ЙОГО ДІЯЧІВ
Статтю присвячено огляду мемуарних праць, авторами яких є діячі українських урядів доби Центральної Ради. Праці безпосередніх учасників Українських національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. загалом добре відомі науковцям і вже кілька десятиліть залучені до вивчення проблематики Української революції. Але їхній інформативний потенціал досі не вичерпаний. Спогади колишніх генеральних секретарів і народних міністрів дають можливість зазирнути за лаштунки діяльності українського уряду, побачити події очима очевидців, проаналізувати їхню аргументацію власної позиції. У статті проаналізовано праці українських політиків, які працювали у складі Генерального Секретаріату та Ради Народних Міністрів за доби Центральної Ради. Зазначено, що не всі автори однаково ґрунтовно підійшли до висвітлення зазначеної теми. З іншого боку, на глибину та об’єктивність викладення матеріалу великий вплив мала партійна належність авторів спогадів. Тому при аналізі зазначених праць було застосовано як універсальні методи наукового аналізу, синтезу та спеціальні методи історичних досліджень (порівняльно-історичний, біографічний), так і метод критичного аналізу джерел, без якого неможливе джерелознавче дослідження.
Ключові слова: Українська Народна Республіка, Центральна Рада, Генеральний Секретаріат, Рада Народних Міністрів, вертикаль виконавчої влади, мемуари.
-
КІЛЬКІСТЬ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОКРУГИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1926 р.)
Статистичні матеріали переписів населення важливі для дослідження етнічних процесів в Україні. Публікація результатів перепису населення 1926 р. виявилася найповнішою, порівняно з усіма іншими радянськими переписами. Аналіз статистичних матеріалів перепису населення дає змогу визначити етнічний склад населення Полтавщини напередодні демографічної катастрофи 1930-х рр.
На основі опрацювання статистичних матеріалів перепису населення 1926 р. підготовлено дві авторські таблиці щодо етнічного складу населення Полтавської округи загалом, її міського та сільського населення, міст окружного та районного підпорядкування, селищ міського типу, а також усіх 24 районів. Нині ці терени входять до складу Полтавської обл., а також частково до Харківської та Сумської обл.
Ключові слова: Полтавська округа, перепис населення 1926 р., етнічний склад населення, українець, етнічна меншина.
-
ІНСТИТУЦІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДОНЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ СИНОДАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ (1922–1929)
У статті зроблено спробу відтворити організаційний розвиток Донецької (згодом — Артемівської) єпархії Української Православної Синодальної Церкви 1922–1929 рр. Простежено обставини інституалізації обновленського руху на території Донецької губ., згодом — Артемівської округи в контексті загальних тенденцій розвитку конфесії в Україні. Висвітлено історичні обставини конфесійного розділення Українського Православ’я в міжвоєнний період на прикладі окремого регіону.
Ключові слова: Українське Православ’я, обновленський рух, Українська Православна Автокефальна Синодальна Церква, Донецька губ., Донецька єпархія, Артемівська округа, Артемівська єпархія.
-
ДІЯЛЬНІСТЬ АКАДЕМІКА В. М. ПЕРЕТЦА НА ЧОЛІ КОМІСІЇ ДАВНЬОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ВУАН
У статті на основі аналізу архівних документів і бібліографічних джерел висвітлено діяльність видатного філолога-славіста В. М. Перетца як голови Комісії давнього українського письменства Всеукраїнської академії наук. Джерелом дослідження стала епістолярна спадщина В. М. Перетца, що відклалась у фондах Інституту рукопису та Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У статті зроблено висновок про значний внесок В. М. Перетца в організацію та розвиток досліджень з історії української літератури в рамках діяльності Комісії давнього українського письменства Всеукраїнської академії наук.
Ключові слова: В. М. Перетц, Комісія давнього українського письменства, Всеукраїнська академія наук, епістолярний документ, філологія, історія давньої української літератури.
-
НЕЗАЛЕЖНА ЄВРЕЙСЬКА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ У РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
У статті проаналізовано інтерпретації ідеології та політичної діяльності Незалежної єврейської робітничої партії у радянській історіографії. Автор охарактеризував джерельну та методологічну базу різних історіографічних напрямків, поясненив трансформації поглядів на роль цієї партії у загальноросійському революційному русі. Запропоновано власну періодизацію історіографічного процесу.
Ключові слова: історіографія, Незалежна єврейська робітнича партія, робітничий рух, Бунд, Департамент поліції.
-
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЖИТТЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ КИЇВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ У 1920-Х — НА ПОЧАТКУ 1930-Х РР.
Використовуючи архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті проаналізувала вплив соціально-економічних та політико-ідеологічних чинників на життя педагогічного колективу Київської Політехніки у 1920-х — на початку 1930-х рр.
Ключові слова: Київська Політехніка, педагогічна інтелігенція, соціально-економічні, політичні й ідеологічні чинники, мікроісторія, історія повсякдення, заклад освіти, Київ.
-
ПОВСЯКДЕННІСТЬ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА (1920–1930-ті рр.): ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАУВАГИ
У статті концептуалізовано основні методологічні підходи для дослідження історії повсякденності однієї з соціальних груп — православного духовенства в епоху зламу повсякденності 1920–1930-х рр. На основі ретельного опрацювання історіографічних джерел проблеми визначено ключові напрями та принципи дослідження задекларованої теми, основні орієнтири постановки проблеми, увиразнено окремі змістові сегменти дослідження.
Ключові слова: методологія, повсякденність, православне духовенство, церква, держава.
-
Радянізація Західної України (1939–1941) у громадській думці українців у США
Громадська думка країн Заходу про доленосні для багатьох народів Східної Європи події 1939‒1941 рр. потребує додаткового вивчення та актуалізації. У статті коротко охарактеризовано стан української діаспори в Америці у 1930-х рр., міжнародне становище США на початку Другої світової війни (акт про нейтралітет, декларація С. Веллеса тощо). Незважаючи на дію Закону про нейтралітет, американська громадськість усе ж цікавилася процесами на теренах колишньої Польщі 1939 р. Після офіційного визнання СРСР з боку Вашингтона 1933 р. стосунки між обома країнами пожвавились, а частина громадськості в Америці сприймала СРСР як єдину альтернативу «фашистській загрозі» в Європі. Українська діаспора в США відігравала значну роль у формуванні негативного образу СРСР та висвітленні справжнього стану справ у Західній Україні під радянською окупацією. Авторитетні американські газети «The New York Times», «The Washington Post» згадували Галичину і Волинь під «совєтами» лише побіжно, а натомість українські видання «Свобода», «The Ukrainian Weekly», «Народна Воля» (Скрентон), «Народне Слово» (Пітсбург) часто описували ситуацію в цьому регіоні. Активно інформувало про справи в Західній Україні та Українське бюро, що діяло у Вашингтоні у 1939‒1940 рр. Хоча новоприєднані до СРСР території були ізольовані від світу, деяка правдива інформація таки доходила звідти за океан. Газети інформували американську громадськість про «фальшиві» Народні Збори Західної України жовтня 1939 р. та подальший фарс пов’язаний із входженням до УРСР, про репресії радянських спецслужб, антирелігійну кампанію й трансформації в економіці. Українці Америки нерідко влаштовували масові заходи в Нью-Йорку чи Вашингтоні щоб поширювати правдиву інформацію про стан справ в Україні. На такі акції запрошувались і знані американські політики та журналісти. Дискусії навколо радянської політики на колишніх польських землях точилися і у Конгресі США.
Ключові слова: Західна Україна, радянізація, українська діаспора в США, історія громадської думки, відносини між США та СРСР, 1939‒1941 рр.
-
ОБЛАСНІ УПРАВИ В ЗАХІДНИХ РЕГІОНАХ ТИМЧАСОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА РАЙХСКОМІСАРІАТУ «УКРАЇНА»: ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ (ЛІТО 1941 — ВЕСНА 1942 РР.)
У статті проаналізовано досвід управлінської діяльності та службової компетенції обласних управ як структур місцевої регіональної влади, створеної влітку 1941 р. під керівництвом Тимчасової військової адміністрації (далі — ТВА). Сформовані обласні управи стали важливим владним органом, який дозволяв німецькій військовій адміністрації налагодити ефективну систему реалізації завдань окупаційної політики. Після передачі відповідних територій в управління структур Райхскомісаріату Україна (далі — РКУ) ситуація з функціонуванням цих органів регіональної влади була докорінно переглянута. Вважаючи, що міцна управлінська вертикаль органів місцевого управління суперечить меті й завданням окупаційної політики, німецька цивільна адміністрація РКУ розпочала ліквідовувати обласні управи.
Ключові слова: окупаційний режим, Тимчасова військова адміністрація, військова комендатура, Райхскомісаріат «Україна», гебітскомісаріат, обласна управа, орган місцевої влади.
-
КИЇВСЬКА СТРАТЕГІЧНА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (12 ЖОВТНЯ — 13 ЛИСТОПАДА 1943 Р.): ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БРОНЕТАНКОВИХ І МЕХАНІЗОВАНИХ ВІЙСЬК
Статтю присвячено визначенню ролі бронетанкових і механізованих військ під час Київської стратегічної наступальної операції Червоної армії.
Проаналізовано важливість швидкого перегрупування танкової армії з Букринського на Лютізький плацдарм, що сприяло успіху наступальної операції зі звільнення столиці України — м. Києва.
Ключові слова: Київська стратегічна наступальна операція, Ставка ВГК, танкова армія, корпус, бригада, противник.
-
ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ УКРАЇНИ ДО ВІДБУДОВИ ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНБАСУ (1943–1955 РР.)
В статті аналізуються основні методи залучення молоді з різних регіонів України до відновлення підприємств важкої промисловості на території Донецького вугільного басейну, протягом 1943–1955 рр. Встановлено, що молодь до масштабної відбудови на Донбасі залучали переважно військово-адміністративними методами: оргнаборами, мобілізаціями, комсомольсько-молодіжними призовами та ін. З’ясовано, що через зневажання елементарних прав людини, психологічний дискомфорт, відірваність від рідних місць, вкрай важкі умови праці, проживання і побутового обслуговування частина молодих людей покинула шахти, фабрики та повернулася до своїх домівок.
Ключові слова: Донбас, молодь, матеріально-побутові умови, міграція, мобілізація, повоєнна відбудова.
-
ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ВТРАТ УКРАЇНИ ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У статті з’ясовуються обсяги втрат бібліотек і музеїв України, які були пограбовані гітлерівською Німеччиною. На багатьох прикладах досліджено проблему вивезених з України бібліотечних фондів, культурних цінностей та їх повоєнні долі. Доведена обґрунтованість претензії української сторони на викрадені нацистами під час Другої світової війни культурні цінності. Проаналізовано проблеми, які значно ускладнюють або роблять малоймовірним повернення викрадених колекцій бібліотечних та архівних установ і музейних зібрань. Висвітлено практику повернення в Україну цінних книг, архівних документів, інкунабул, художніх творів, передачу спадкоємцям або їх нащадкам тих об’єктів, які були відчужені у роки Другої світової війни.
Ключові слова: бібліотеки, книги, архівні зібрання, музеї, твори мистецтва, Україна, нацизм, втрати, пошуки, повернення, реституція.
-
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОКАЖЧИКИ ЯК ОБ’ЄКТИ ЦЕНЗУРИ В УКРАЇНІ: 1970–1980-ті рр.
Автори статті вперше комплексно дослідили бібліографічні покажчики як об’єкти цензури в Україні у 1970–1980-х рр. Проаналізовано покажчики, опубліковані в Україні, які вилучили й заборонили органи цензури й передали до спецфондів; покажчики, видані під грифом «для службового користування»; покажчики, які було підготовлено й рекомендовано до друку, але не видано; покажчики української діаспори, які вважались ідеологічно шкідливими й також потрапляли до спецфондів бібліотек. З’ясовано безпосередні чинники, що робили покажчики об’єктами радянської цензури, спричинили вилучення їх із загальних книжкових фондів, заборону до друку.
Ключові слова: історія України, 1970–1980-ті рр., політична цензура, дисидент, спецфонд, бібліографічний покажчик.
-
КОМЕМОРАТИВНІ ПРАКТИКИ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ (1950-ті — ПОЧАТКУ 1990-Х РР.)
Статтю присвячено комеморативним практикам націоналістичних організацій української діаспори як елементам культурної політики та засобам формування історичної пам’яті. На основі архівних матеріалів та завдяки широкому залученню пресових видань визначено основні види комеморативних практик та особливості їх змістовного наповнення. Особливу увагу приділено аналізу приводів для їх проведення: відзначення вагомих історичних подій та видатних особистостей відповідно до націоналістичного історичного наративу, вшанування травматичного досвіду нації, комеморація мілітарного досвіду націоналістичних організацій.
Ключові слова: українська діаспора, націоналізм, націоналістична організація, комеморація, комеморативна практика, Організація Українських Націоналістів.
-
СТАТУС HONORIS CAUSA В ІСТОРІЇ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (ХІХ–ХХІ СТ.)
Статтю присвячено історії особливого університетського статусу honoris causa — почесного члена (доктора, професора), в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Виявлено, що статус honoris causa в 1865–2020 рр. отримала 131 особа. Незважаючи на дискретність в існуванні та перебування в межах кількох держав університет, створив і підтримує традицію існування цього статусу, що змінювався у назвах, мав різну міру та динаміку застосування залежно від епохи.
Ключові слова: історія, honoris causa, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Новоросійський університет, вища освіта, ХІХ–ХХІ ст.
-
ПОЗИЦІЯ ТАДЖИКИСТАНУ ЩОДО КЛЮЧОВИХ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПАРТНЕРІВ У ДОКТРИНАЛЬНИХ ДОКУМЕНТАХ 1993–2020 рр.
У статті аналізується специфіка історичної еволюції позиції Республіки Таджикистан у зовнішній політиці в 1990-х — 2010-х рр. у доктринальних документах. Ми виходимо з того, що, на відміну від дій і заяв поточної практичної дипломатії, саме доктринальні документи держави дають чітке розуміння офіційного ідеологічного зовнішньополітичного наративу та напрямку його змін. Розуміння еволюції цього наративу дає змогу певною мірою прогнозувати логіку офіційної позицію держав і в майбутньому.
Ключові слова: Таджикистан, Центральна Азія, персомовна країна, Афганістан, Узбекистан, Російська Федерація, доктринальний документ, Е. Рахмон.
-
СТАНОВИЩЕ ДЕПОРТОВАНИХ У ТРАНСНІСТРІЮ РОМІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ГОЛТСЬКОГО ТА ОЧАКІВСЬКОГО ПОВІТІВ)
Дослідження присвячено становищу ромів на території Голтського та Очаківського повітів губернаторства Трансністрія у 1942–1944 рр. Установлено, що ці повіти були місцями найбільшої концентрації депортованих ромів з Румунії, Бессарабії та Буковини. Висвітлено особливості системи організації праці депортованих ромів румунськими окупантами у «трудових таборах» зазначених повітів; реконструйовано фрагменти повсякденного життя, побуту, основні джерела харчування ромів, стратегії виживання в умовах окупаційної політики; встановлено ймовірну кількість ромів у цих повітах на період закінчення румунської окупації.
Ключові слова: ром, Трансністрія, Голтський повіт, Очаківський повіт, депортація, трудові табори.
