№ 53 (2021)
Статті
-
ШЛЮБОРОЗЛУЧНІ УМОВИ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДОТРИМАННЯ СЕРЕД УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО НАСЕЛЕННЯ (ДРУГА ПОЛОВИНАXVIII — ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТ.)
Мета дослідження — проаналізувати особливості законодавчого регулювання шлюборозлучних умов та їхнього дотримання серед українського православного населення другої половини XVIII — першої половини ХІХ ст. Дослідження здійснено на матеріалах процесуально-юридичних, директивно-розпорядчих документів із застосуванням загальнонаукових (аналіз, синтез, конкретизація, верифікація) та спеціально-історичних (критичного аналізу та «деконструкції» джерел) методів. Наведені приклади родинного життя окремих шлюбних пар сприяли «олюдненню» фактологічного матеріалу. Розлогий масив актових документів, застосування різних методологічних підходів в опрацюванні джерел сприяли новому вивченню та осмисленню окремих шлюборозлучних практик у середовищі українських православних парафіян визначеного хронологічного періоду. У результаті дослідження розкрито кілька умов, за яких відбувалося розірвання подружнього життя. Визначено, що за патріархально-патерналістського суспільства заміжні жінки були беззахисні перед проявами чоловічого насилля, що й унеможливлювало реалізацію прав жіноцтва на розлучення. Заслання до Сибіру одного з подружньої пари давало змогу іншому припинити дію шлюбу та створити нову сім’ю. У церковно-статистичній документації такі особи, які виявили бажання повторно вінчатися, мали відповідні позначки.
Ключові слова: православна парафіяльна громада, сім’я, судовий документ, цивільне законодавство, шлюборозлучна умова, шлюб.
-
ЕКОНОМІЧНА ТА ГУМАНІТАРНА СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ І ШВЕЙЦАРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ XX СТ.
У статті вивчено еміграцію швейцарців наприкінці XVIII ст. — в першій чверті XX ст. в українські землі й те, як вони налагоджували там соціальне підприємництво, співпрацю у розвитку економіки, господарства, промисловості, військовій, медико-санітарній галузях. Зроблено висновок, що швейцарська еміграція в українські землі в досліджуваний період була системною, сприяла розвитку економіки, інфраструктури, формуванню нових населених пунктів, фермерських господарств, прискорювала модернізацію та індустріалізацію.
Ключові слова: Україна, Швейцарія, економічна співпраця, гуманітарна співпраця, українська державність, соборність.
-
НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ УНІВЕРСИТЕТІВ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У ПЕРЕДРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД ХІХ СТ.
У статті досліджено зародження і становлення української науки в Київському та Харківському університетах. Всебічно розглянуто науково-дослідну діяльність професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів Наддніпрянської України першої половини ХІХ ст., різноманітних факторів, які сприяли цьому процесу. Доведено, що українські учені першої половини ХІХ ст. працювали у складних умовах занепаду та розкладання феодальної системи Російської імперії, реакційної політики уряду і царату. Професорсько-викладацький склад зазначених університетів зробив ґрунтовний внесок у становлення та розвиток математики, хімії, фізики, геології, палеонтології, анатомії, ботаніки, історії, лінгвістики та інших наук. Сформувалися наукові школи для підготовки висококваліфікованих фахівців з наведених галузей знань.
Ключові слова: університет, професорсько-викладацький склад, гуманітарні й технічні науки, наукове товариство, Університетські статути, наукове дослідження та розробка, Наддніпрянська Україна.
-
«ПОЛЬСЬКЕ ПИТАННЯ» ТА РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1864–1914 РР.)
Ґрунтуючись на масиві змістовних джерел вітчизняних архівів, Російського державного історичного архіву (Санкт-Петербург), а також на матеріалах тогочасної преси, відтворено основні етапи й тенденції в еволюції «польського питання» у хронологічних межах після повстання 1863 р. і до Першої світової війни. З’ясовано, що, витримавши репресії царизму, особливо в перше постповстанське десятиріччя, польській людності на українських землях у складі Російської імперії вдалося зберегти національну ідентичність та за ідеологічної підтримки Римсько-католицької церкви розгорнути національне відродження. Його активна фаза припала на 1905–1907 рр. і в латентних формах тривала за часів реакції до початку Першої Світової війни. Причини поразки асиміляторської політики царського уряду та нарощення польського визвольного потенціалу були пов’язані також з лояльним ставленням до польської боротьби з боку місцевого українського населення, особливо Правобережної України.
Ключові слова: «польське питання», Римсько-католицька церква (РКЦ), українські землі у складі Російської імперії, асиміляторська політика, «розполячення костьолу», польське національне відродження.
-
ПОСТАТЬ КЕРІВНИЦІ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ВИХОВАНОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ШЛЯХЕТНИХ ДІВЧАТ У ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
У статті розглядається постать керівниці в повсякденному житті вихованок Київського інституту шляхетних дівчат у ХІХ — на початку ХХ ст. Детально проаналізовано права і обов’язки керівниць, їхні умови праці. Показано, як директорки виховували інституток та чому їх навчали, як забезпечували дівчат необхідними умовами проживання в цьому закладі та як наглядали за їхнім здоров’ям. Також увагу приділено відносинам директорок з персоналом і їхньому життю поза межами інституту.
Ключові слова: керівниця, Київський інститут шляхетних дівчат, інститутка, жіноча освіта, історія повсякдення, мікроісторія.
-
БАБИН ЯР. ГОЛОКОСТ — ТАБУЙОВАНІ ТЕМИ РАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
В статті йдеться про етапи формування історичної пам’яті щодо проблеми Голокосту та трагедії Бабиного Яру в СРСР і Україні. Автори зосереджують увагу на боротьбі сталінської системи з об’єктивними спогадами людей, пам’яттю суспільства, яку тоталітарна влада намагалася викривити за допомогою замовчування, творення ідеологічних шаблонів та стереотипів. Стаття розкриває важливі факти, які в різні часи були досліджені в Україні та зарубіжжі. Доведено, що тільки з проголошенням незалежності України стали можливими об’єктивні наукові розвідки з історії Голокосту та злочинів тоталітаризму та нацизму в Бабиному Ярі.
Ключові слова: Голокост, Бабин Яр, нацистський геноцид, сталінський тоталітаризм, історична пам’ять.
-
ХІРУРГ-ВІРТУОЗ МИКОЛА СКЛІФОСОВСЬКИЙ: СТОРІНКИ ЖИТТЯ, ПОВ̓ЯЗАНІ З УКРАЇНОЮ
У статті проаналізовано життя та діяльність одного з найвидатніших вчених-медиків, справжнього хірурга-віртуоза, мецената, громадського діяча Миколи Скліфосовського. Особлива увага приділена комплексному дослідженню маловідомих сторінок особистого життя, пов’язаних з Україною, кар’єрного зростання, досягнень, унікальних методик оперування хворих, застосування власних хірургічних розробок. Показано роль М. Скліфосовського і становленні та розвитку військово-польової хірургії та санітарної справи, заснуванні клінік, дослідницьких інститутів в Києві, Москві та Петербурзі.
Ключові слова: хірургія, хірургічна патологія, меценат, клініка, «замок Скліфосовського», військово-польова хірургія, санітарна справа. -
ВСТАНОВЛЕННЯ ВЛАДИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ВІННИЦІ 19 ЛИСТОПАДА 1918 Р.
У статті проаналізовано обставини встановлення влади Директорії Української Народної Республіки у Вінниці в контексті розгортання протигетьманського повстання 1918 р. Показано передумови, перебіг і наслідки повстання у Вінниці, що стала першим містом Поділля, де було встановлено владу Директорії УНР. Завдяки своєму значенню Вінниця перетворилася у важливий центр боротьби з гетьманатом, до міста прибула Директорія УНР і звідти керувала повстанням до успішного завершення.
Ключові слова: протигетьманське повстання, Поділля, Вінниця, Директорія УНР, Вінницька філія Українського національного союзу.
-
ІНСТИТУТ ПРАКТИКАНТІВ У КАДРОВІЙ ПОЛІТИЦІ РАДЯНСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ (1920–1940-ВІ РР.)
У статті досліджуються особливості функціонування інституту практикантів у загальній системі підготовки кадрів для радянських органів державної безпеки у 1920-ті — 1940-ві рр. Розкриваються причини його виникнення та еволюція, зокрема в роки НЕПу, Великого терору, Другої Світової війни. Аналізується феномен формування працівника державної безпеки в «польових умовах» — у надрах практичних підрозділів ОДПУ — НКВС — НКДБ, місце пришвидшеного відомчого «лікнепу» в професійних ліфтах багатьох відомих діячів розвідки й контррозвідки СРСР.
Ключові слова: радянські спецслужби, розвідка, контррозвідка, кадри, професійний вишкіл, чекістське навчання, практикант, стажист, наставник.
-
ШКОЛА ЛЬВІВСЬКОГО СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Проаналізовано діяльність школи русофільського товариства «Львівський ставропігійський інститут» у міжвоєнний період. Показано, що основним завданням цього освітнього закладу було прищеплення русофільських поглядів молоді й те, що вона вивчала греко-католицький обряд, церковний спів, що давало випускникам змогу працювати дяками. В державній системі шкільництва ця установа виконувала допоміжну функцію. Утримуваний коштом Ставропігії при школі гуртожиток, який надавали або безкоштовно, або за невелику плату, уможливлював навчання дітей із бідних селянських родин у львівських гімназіях, технічних і народних школах.
Ключові слова: Львівський ставропігійський інститут, школа, бурса, русофільство.
-
ДОЛЯ ЛІДЕРІВ УСДП ПІСЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ ГАЛИЧИНИ ДО СКЛАДУ СРСР ВОСЕНИ 1939 Р.
Проаналізовано долю провідних діячів Української соціал-демократичної партії після початку Другої Світової війни та встановлення в Галичині комуністичного режиму. Соціал-демократам не допоміг саморозпуск партії з метою не дати юридичних підстав для покарання. Жертвами репресій стали більшість лідерів — голова УСДП В. Старосольський з сім’єю, його заступник — П. Буняк, І. Кушнір, Р. Домбчевський та ін. Частина діячів зуміла уникнути арешту, емігрувавши на Захід, дехто працював на радянській Україні.
Ключові слова: УСДП, Галичина, соціал-демократ, діяч, лідер, репресія.
-
ЦЕРКВА В УМОВАХ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РР.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС
У статті охарактеризовано здобутки сучасної української історичної науки у визначенні місця й ролі церкви в умовах Голодомору 1932–1933 рр., становища та діяльності церковних організацій, релігійних спільнот, духовенства, вірян. Показано коло авторів, тематику та географію досліджень. Розкрито основні напрями й динаміку вивчення теми. Простежено залежність її розробки від громадсько-політичних впливів. Визначено перспективи подальших досліджень.
Ключові слова: церква, радянська держава, Голодомор, геноцид, історіографія.
-
ЗАХІДНА ІСТОРІОГРАФІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ РЕФОРМИ У СРСР 1965 Р.
В статті досліджуються найважливіші тенденції у вивченні господарської реформи у СРСР 1965 р. західними науковцями. Автором визначені досягнення, головні ідеї та особливості західного історіописання проблеми. Західні науковці присвятили цій реформі чимало досліджень і коментарів, що цілком зрозуміло як з точки зору завдань, що стояли перед західною радянологією в той період, так і з урахуванням тих очікувань, які породила ця реформа в нашій країні та за її межами в перші роки її здійснення. Увага зарубіжних економістів до господарської реформи 1965 р. значною мірою виправдовувалася і тим, що на її прикладі можна було вивчити фундаментальні проблеми, пов’язані з функціонуванням економіки радянського типу, дати відповідь на питання про можливість «мирного співіснування» елементів централізації і децентралізації в радянській економічній системі.
Ключові слова: СРСР, промисловість, робітничий клас, економіка, економічна реформа 1965 р.
-
ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ТЕМИ РЕВОЛЮЦІЇ 1956 Р. В УГОРЩИНІ У ЗАКАРПАТСЬКИХ ГАЗЕТАХ ТОГО ЧАСУ
В статті розглядається проблематика подій революції 1956 р. в Угорщині крізь призму преси того часу. Простежується, що радянська влада висвітлювала угорські події як контрреволюційні, спрямовані проти влади та народу. Встановлено, що в радянській пресі на Закарпатті було приділено велику увагу Угорщині часів революції. Влада ставила за мету створити таку картину, що все те, що відбувається в Угорщині, є несправедливим, шкідливим та противладним. Доповіді про події в Угорщині були зосереджені на страті угорських комуністів, вбивствах радянських солдатів та захопленні партійних і державних установ.
Ключові слова: газета, аналіз статей, революція 1956 р., пропаганда, комуністичний лідер.
-
РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ АВІАДВИГУНОБУДУВАННЯ 1950–1980-Х РР. НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО АВІАЦІЙНОГО КОЛЕДЖУ ІМ. О. Г. ІВЧЕНКА
У статті розглянуто розвиток середньої спеціальної освіти України в галузі авіаційного двигунобудування на прикладі Запорізького авіаційного коледжу імені академіка Івченка 1950–1980 рр. На основі нововведених архівних матеріалів досліджено головні напрями діяльності навчального закладу, його зв’язок із розвитком системи освіти в цілому. З’ясовано кількісно-якісні зміни викладацького та учнівського складу, які посприяли покращенню умов навчання та вплинули на вирішення проблем матеріально-технічного забезпечення технікуму.
Ключові слова: середня спеціальна освіта, авіаційний коледж, технікум, кваліфіковані кадри, технічна спеціальність, навчально-методична робота, реформування освіти.
-
Відносини між Туреччиною і СРСР в епоху правління президента Тургут Озала
Відносини між Туреччиною і СРСР в епоху правління президента Тургута Озала є останнім етапом взаємодії між двома країнами (1923–1991 рр.). У її розвитку в 1983–1991 рр. особливе місце посідає історичне тло, створене російсько-турецькими відносинами, які почали формуватися з XV ст., і турецько-радянськими відносинами в ХХ ст. У період правління Т. Озала (1983–1991 рр.) міжнародною обстановкою, в якій взаємодіяли Туреччина й СРСР, була система холодної війни (1945–1991 рр.), головною особливістю котрої була конфронтація між Західним і Східним блоками в ідеологічних, політичних, військових та економічних напрямах.
Відносини між Туреччиною і СРСР загалом також значною мірою визначалися багатоплановою боротьбою між Західним і Східним блоками та їхнім курсом. Коли конфлікт пом’якшав, це поліпшило відносини між Туреччиною та СРСР, але коли він загострився, це негативно вплинуло на відносини між цими країнами. Справді, ситуація позначилася на курсі відносин між Туреччиною і СРСР у період президентства Т. Озала. Пом’якшення і навіть співпраця набрали обертів, коли Генеральним секретарем Комуністичної партії СРСР став Михайло Горбачов. Спроби М. Горбачова реформувати радянську систему у відносно ліберальному напрямку та його зовнішньополітичні підходи започаткували трансформацію відносин із Західним блоком від конкуренції до співпраці.
Міжнародна система в період головування Т. Озала, динаміка взаємин, внутрішня динаміка обох країн та їхній вплив на зовнішню політику зумовили необхідність розвитку багатопланових відносин і забезпечення співпраці між Туреччиною і СРСР.
У цій статті дається оцінка відносин між Туреччиною і СРСР у період правління Т. Озала через теоретичні та практичні виміри, засновані на підході ліберальної теорії в міжнародних відносинах.
Ключові слова: Турецько-радянські відносини, російсько-турецькі відносини, Туреччина, СРСР, Т. Озал, М. Горбачов.
-
Новітнє державотворення Словацької Республіки: історичні уроки режиму В. Мечяра (1993–1998 рр.)
Аналізуються історичні передумови, інституційно-процедурні особливості та наслідки становлення політичної системи Словацької Республіки в 1993–1998 рр. Основну увагу зосереджено на причинах виникнення, характері та причинах поразки гібридного політичного режиму прем’єр-міністра Словаччини В. Мечяра. Окремо акцентується на історичних уроках реалізації політичного курсу В. Мечяра, де декларації просування європейського та євроатлатичного стратегічного вибору супроводжувалися формуванням режиму з обмеженням реальних демократичних прав і свобод громадян.
Ключові слова: Словацька Республіка, державотворення, політичний режим, режим В. Мечяра.
-
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР У ЗМІНАХ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ 1991–2001 РР.
У статті проаналізовано особливості розвитку охорони здоров’я в Україні у 1991–2001 рр. Показано, що економічна криза початку 1990-х рр. негативно вплинула на систему охорони здоров’я. В другій половині 1990-х рр. в медичній галузі намітилися позитивні зрушення, але значної динаміки не було досягнуто. Обґрунтовується висновок, що за окреслений у статті період в Україні не відбулося кардинального реформування системи охорони здоров’я.
Ключові слова: охорона здоров’я, медицина, медична допомога, державна політика, реформа.
-
СПІВПРАЦЯ США І В’ЄТНАМУ В СФЕРІ БЕЗПЕКИ У 2001–2017 РР.
Висвітлюються тенденції, динаміка й напрями співпраці між США та В’єтнамом у системі безпеки в 2001–2017 рр.; з’ясовуються чинники, які впливали на її розвиток, порівнюється рівень відносин між країнами за адміністрацій Дж. У. Буша і Б. Обами. Показано, що загострення ситуації в Південнокитайському морі сприяло зміні ставлення керівництва В’єтнаму до ініціатив США у цій сфері. Підґрунтя для цього було закладено успішним розвитком торговельно-економічних зв’язків і високим рівнем політичних відносин між двома державами.
Ключові слова: американсько-в’єтнамські відносини, безпека і оборона, зовнішня політика США, зовнішня політика В’єтнаму, адміністрація Дж. У. Буша, адміністрація Б. Обами.
-
ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА РЕСПУБЛІКИ АФГАНІСТАН З БОКУ СРСР У 1989–1991 РР.
Після виведення своїх військ з Афганістану СРСР підтримував режим НДПА в афганській кризі. На противагу усталеній в радянській та російській історіографії думці ми вважаємо, що Радянський Союз надалі лишався стороною конфлікту. Головними складовими політики СРСР щодо Афганістану в нових умовах були інститут військових радників, який було збережено, та широкомасштабні поставки зброї й військової техніки. Це призвело до ескалації афганської кризи, а також подальшого виснаження економіки CРСР в останні роки його існування.
Ключові слова: Республіка Афганістан, громадянська війна, СРСР, військово-технічна підтримка, військові радники.
-
ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В ПІДРУЧНИКАХ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ДО ТА ПІСЛЯ ЄВРОМАЙДАНУ
Події в Україні, пов’язані з Євромайданом та Революцією Гідності, помітно вплинули на гуманітарну сферу, призвели до дискусій навколо проблеми національної пам’яті, актуалізували обговорення явищ, особистостей, понять української історії. У статті простежено еволюцію резонансних тем української історії XX ст., представлених у шкільних підручниках з історії. Дослідницький підхід базується на розумінні того, що контекст суспільно-політичних процесів, зокрема інтелектуальних дискусій стосовно національної пам’яті, впливає на написання шкільних текстів з вітчизняної історії.
Ключові слова: освіта; суспільство; національна пам’ять; підручник; історія України.
-
ПРОБЛЕМА РЕСТИТУЦІЇ КУЛЬТОВИХ БУДІВЕЛЬ ТА МАЙНА РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
У статті досліджується проблема повернення Римо-католицькій церкві культових будівель і майна в Україні, незаконно відчужених за наказами радянської влади. Визначено шляхи та механізми реституції. Окреслено основні результати та проблеми, пов’язані з її проведенням. Підкреслюється важливість вирішення цієї проблеми для гармонізації міжконфесійних і державно-церковних відносин.
Ключові слова: Римо-католицька церква, реституція, культова будівля, майно, державно-церковні відносини.
-
СТАНОВИЩЕ ДЕПОРТОВАНИХ У ТРАНСНІСТРІЮ РОМІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ГОЛТСЬКОГО ТА ОЧАКІВСЬКОГО ПОВІТІВ)
Дослідження присвячено становищу ромів на території Голтського та Очаківського повітів губернаторства Трансністрія у 1942–1944 рр. Установлено, що ці повіти були місцями найбільшої концентрації депортованих ромів з Румунії, Бессарабії та Буковини. Висвітлено особливості системи організації праці депортованих ромів румунськими окупантами у «трудових таборах» зазначених повітів; реконструйовано фрагменти повсякденного життя, побуту, основні джерела харчування ромів, стратегії виживання в умовах окупаційної політики; встановлено ймовірну кількість ромів у цих повітах на період закінчення румунської окупації.
Ключові слова: ром, Трансністрія, Голтський повіт, Очаківський повіт, депортація, трудові табори.
