№ 52 (2021)
Статті
-
УКРАЇНСЬКА НАУКА ПРО ПОВСЯКДЕННЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ: ІСТОРІОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ
У роботі перевіряється припущення, що у наш час історія повсякденності як науковий напрям відіграє вагому роль у студіях медієвістів. Саме тому в статті з’ясовано рівень дослідження історії повсякденності середніх віків в українській історіографії. Визначено, що інтерес до історії щоденного життя різних прошарків суспільства виник ще у XIX ст., проте лише зі зміною наукової парадигми в незалежній Україні та початком ефективного використання теоретичного доробку зарубіжної історіографії розпочалась активна фаза досліджень повсякденності раннього, високого та пізнього середньовіччя. Встановлено, що від специфіки збережених джерел залежить можливий рівень вивчення тих чи інших аспектів буденності різних прошарків суспільства. З’ясовано, що бракує ґрунтовної загальної праці з історії повсякдення українців періоду середньовіччя. Напрацювання з цієї тематики здебільшого представлені в окремих статтях істориків.
-
СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКА МОНАРХІЯ В МОСКОВСЬКОМУ ЦАРСТВІ: СОNТRA
Проаналізовано формування, склад, функції земських соборів у Московському царстві, їхню відповідність критеріям установ, що належать до інститутів станово-представницької монархії. Для всебічної оцінки цього політико-правового явища залучено різноманітні джерела як історіографічного, так і матеріального походження. Результатом дослідження стало спростування поширеного як у радянській, так і в сучасній літературі твердження про панування в Московському царстві XVI–XVII ст. самодержавної форми правління з домінуванням ознак станового представництва.
У роботі проілюстровано погляди вчених, які здебільшого заперечують станово-представницький характер самодержавної Московії. На підтвердження їхньої позиції автори наданли інші докази, що в сукупності мають на меті вирішити поставлене наукове завдання.
Ключові слова: станово-представницька монархія, земський собор, форма правління, політичний режим, Московське царство, суспільні верстви, представництво.
-
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ДВОРЯНСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБ. (кінець ХVІІІ — 30-ті роки ХІХ ст.)
Проаналізовано еволюціюполітики російського самодержавства за часів імператорів Павла І, Олександра І та Миколи І щодо ролі польського дворянства, польських політико-правових норм і традицій у системі адміністративно-територіального управління й дворянського самоврядування на теренах Волинської губ. Акцентовано увагу на організації та порядку виборів у дворянські зібрання, включно й вибори предводителів дворянства.
Ключові слова: Російська імперія, Волинська губ., дворянське самоврядування, вибори, губернський/повітовий маршалок, предводитель дворянства.
-
УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ФАКТОР НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ
Досліджено і проаналізовано інститут кобзарства на українських землях XVIII — першої половини ХХ ст. як духовно-культурний феномен, що став виявом національно-культурного відродження українського народу. Розкрито організаційно-адміністративні та творчо-мистецькі аспекти становлення, розвитку й діяльності українського кобзарства. Доведено, що кобзарство виступає як культурне явище, що віддзеркалює специфіку окремих етапів історії українського народу, яке не має аналогів у світовій історії та культурі. Наведено й охарактеризовано зразки творчої та культурно-громадської діяльності найвідоміших кобзарів.
Ключові слова: кобзарі, історична пам’ять, національно-культурне відродження, співак, бандурист.
-
Історичний досвід сільського підприємництва в Україні (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)
У статті за матеріалами Правобережної України досліджено роль сільського підприємництва як важливого чинника прискорення соціально-економічної модернізації 1861–1914 рр.
Методологія дослідження базується на принципах історизму, всебічності, багатофакторності та міждисциплінарності. Причинно-наслідкові складові сільського підприємництва в контексті глибинних перетворень 1861–1914 рр. розглядались як комплексні, зумовлені історичною логікою.
Наукова новизна. На основі неопублікованих джерел та наявної історіографічної бази доведено, що у Київській, Подільській та Волинській губ. у досліджуваний період склалися передумови для розвитку приватної ініціативи, поширювалися ринкові відносини та сільське підприємництво; показано участь сільських підприємців у соціально-економічній модернізації регіону, особливості їх діяльності, форми ефективного господарювання, найприбутковіші галузі в досліджуваних губерніях.
Висновки. Під впливом реформ 1860–1870-х рр., особливо скасування кріпацтва та столипінської аграрної реформи, саме сільські підприємці у Київській, Подільській і Волинській губ., використовуючи природно-кліматичні умови краю, земельні ресурси, корисні копалини, деревину, підприємницькій хист і капітал, знайшли шляхи і методи збільшення обсягів виробництва на селі, прибуткового господарювання. Основою економічного розвитку Київської, Подільської і Волинської губ. було землеволодіння підприємливих поміщиків і заможних селян, які застосовували найвигідніші види господарської діяльності — вирощування зернових культур, цукрових буряків, картоплі, хмелю та їх переробку на власних підприємствах якомога ближче до сировинних ресурсів. Найвигіднішими галузями були цукрова, винокурна та борошномельна. Продукція цих галузей становила найбільшу частину в загальному обсязі промислового виробництва. А виробництво цукру наприкінці XIX ст. становило більше від половини загального фабрично-заводського виробництва. Регіон, у який входили досліджувані губернії, став потужним виробником і експортером цукру на закордонні ринки. Зразки багатопрофільної підприємницької діяльності — Терещенків, Ханенків, Симиренків, Бобринських, Потоцьких, Браницьких, Сангушків, Бродських, Ярошинських та багатьох інших господарів можуть служити прикладом і для сучасних підприємців. Позитивно вплинула на подальший розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі й підприємницької діяльності інтеграція в систему економічних відносин губерній Правобережжя поляків, євреїв, німців, чехів.
Ключові слова: підприємництво, модернізація, сільське господарство, промисловість, прибуток.
-
ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ЗЕМСЬКОГО СКЛАДУ ЗЕМЛЕРОБСЬКИХ ЗНАРЯДЬ І МАШИН у 1892–1915 рр. (За матеріалами постанов і звітів Переяславських земських зборів)
На основі матеріалів постанов і звітів Переяславських повітових земських зборів, Переяславської земської Управи та інших джерел проаналізовано історію створення Переяславського земського складу землеробських знарядь і машин та його діяльність у 1892–1917 рр. Охарактеризовано асортимент сільськогосподарського реманенту складу, основні напрямки та механізми його реалізації. Відзначено, що заходи переяславського земства щодо забезпечення населення сільськогосподарським реманентом сприяли підвищенню технічної бази місцевого сільського господарства, покращенню агрокультури в регіоні.
Ключові слова: Переяслав, склад землеробських знарядь і машин, земство, кредитування, фінансування.
-
Суспільно-політичні орієнтації вищого римо-католицького духовенства в Галичині на початку ХХ ст.
У статті досліджено суспільно-політичні орієнтації вищого римо-католицького духовенства в Галичині на початку ХХ ст. З’ясовано, що в окреслений час відбулися значні соціальні потрясіння: придушення робітничих демонстрацій у Львові, селянські страйки 1902 р. тощо. Церква не могла залишитися осторонь зазначених подій. Проаналізовано ідею утворення представниками духовенства і світської інтелігенції католицької організації, яка б посилила роль Римо-Католицької Церкви в суспільстві.
Ключові слова: Галичина, Римо-Католицька Церква, вище духовенство християнська демократія, суспільно-християнський рух.
-
ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛТАВСЬКОГО ВЕГЕТАРІАНСЬКОГО ТОВАРИСТВА НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
У статті вперше висвітлено передумови та процес заснування Полтавського вегетаріанського товариства, етапи його функціонування та розвиток протягом досліджуваного періоду. Визначено його кількісний склад та ідентифіковано основних діячів. З’ясовані основні напрямки діяльності та дана їх оцінка. Проаналізовано позитивні та негативні фактори, що безпосередньо впливали на його функціонування.
Ключові слова: Полтава, вегетаріанське товариство, їдальня, обід, анкета, О. О. Волкенштейн, М.С. Дудченко.
-
ГРЕКИ В КИЇВСЬКОМУ КОМЕРЦІЙНОМУ ІНСТИТУТІ: ДОСЛІДЖЕННЯ БІОГРАФІЙ СТУДЕНТСЬКОГО ПЕРІОДУ ТА СПРОБИ САМООРГАНІЗАЦІЇ
Дослідження побудоване в рамках вивчення студентства Київського комерційного інституту, оскілки його архів становить цінне джерело вивчення українського суспільства початку XX ст. Це обумовлено особливим демократизмом цього вишу в політиці щодо викладацьких кадрів і студентства, зокрема першістю в доступі до вищої освіти представників одразу обох статей, фактичній нівеляції станових та етно-конфесійних обмежень для абітурієнтів тощо. Як результат — його студентство являло концентрований зріз цілого суспільства українських земель, що перебували в складі Російської імперії.
У цій розвідці досліджуються документи з архіву Київського комерційного інституту, що пов’язані з навчанням у ньому греків та справою заснування ними Еллінського (грецького) земляцтва.
Ключові слова: історія України початку XX ст., грецька діаспора, національні меншини, персоналістика, студентські організації.
-
ПРО ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПОЛЕМІЧНІ НОТАТКИ
Згідно з запропонованою в статті концепцією головною причиною Першої світової війни були не реальні економічні, безпекові, соціальні чи будь-які інші проблеми, що їх буцімто прагнули розв’язати можновладці, або містичний «збіг обставин», а геополітичні химери, спотворена картина світу, яка панувала в їхній імперській свідомості. Стаття містить полеміку з дослідниками, які дотримуються протилежних поглядів на причини війни.
Ключові слова: Перша світова війна, 1914, геополітика, національні інтереси, економічні фактори, колонії, імперія, військово-політичні союзи.
-
ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБ. В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Стаття присвячена аналізові проблеми використання праці військовополонених у цукровій промисловості Чернігівської губ. в період від початку Першої світової війни до Жовтневого перевороту. На основі архівних джерел проаналізовано стан промисловості та визначено фактори появи в ній негативних тенденцій. Особливу увагу приділено розгляду законодавства, що регулювало правове становище та умови утримання військовополонених.
Ключові слова: військовополонені, Перша світова війна, цукрова промисловість, Чернігівська губернія, економічна криза.
-
ГЕНДЕРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО В УКРАЇНІ (1917–1919 р.р.) — ШЛЯХ ДО «ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА»: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Статтю присвячено емансипації жінок та впровадженню гендерного законодавства в Україні в 1917–1919 рр. Автор дослідила гендерну ситуацію, що передувала законодавчому закріпленню рівності жінок і чоловіків в Україні та провела історико-правовий аналіз норм гендерного законодавства, впровадженихна початковому етапі його формування в Росії та в Україні. Розкрито особливості законодавчого закріплення рівності жінок і чоловіків в Україні та фактори, що вплинули на гендерну ситуацію, формування і розвиток гендерного законодавства в Україні на початку ХХ ст.
Ключові слова: емансипація жінок, гендерне законодавство, верховенство права, гендерна рівність, права жінок, правове регулювання, дискримінація, юридичне закріплення.
-
УРОДЖЕНЦІ ЧЕРКАЩИНИ У ВИЗВОЛЬНІЙ БОРОТЬБІ 1917–1921 РР.: БІОГРАФІЧНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто участь уродженців Черкащини у національно-визвольній боротьбі 1917–1921 рр. як частину цілісного явища будівництва незалежної держави. За мету поставлено дослідити через біографії й участь у боях генералів Базильського, Вовка, Загродського та Тютюнника, очолюваних ними військових з’єднань у контексті цілісного державотворчого процесу. Біографічний аспект виявив якості очільників, сформовані різними чинниками: родинними, суспільними, освітніми, вишкільними, службовими, міжособистісними тощо. Діяльнісний аспект реалізовано через вибір іпостасі вояка, досягнення й реалізацію якої кожен здійснив своїм шляхом. Участь генералів Базильського, Вовка, Загродського і Тютюнника у національно-визвольній боротьбі стала результатом позитивної взаємодії суми факторів, розглянутих через біографо-діяльнісний аспект. Саме вони сформували якості високопрофесійних вояків. Генерали очолювали значні військові з’єднання Армії УНР, досягали перемог, але варто зауважити, що ворогів українській армії завжди вистачало, бракувало союзників. Очевидно, з цих та інших причин армія зазнала перебування в таборах інтернованих у Польщі, Румунії.
Ключові слова: Базильський, Вовк, Загродський, Тютюнник, боротьба, Армія УНР, честь, Україна
-
ЗАПОЗИЧЕННЯ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ АВІАМОТОРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В 1910-Х — 1930-Х РР.
У статті досліджується розвиток авіамоторної промисловості України в 1910-ті — 1930-ті рр. під кутом впровадження у виробництво нових моделей двигунів. Доведено, що вирішальну роль для становлення і розвитку галузі у вказаний період відіграло запозичення іноземного досвіду. Відбувалось воно у двох формах: безліцензійного копіювання зарубіжних зразків або ж купівлі ліцензії на той чи інший тип двигуна.
Ключові слова: авіаційний двигун, авіамоторна промисловість, завод № 29, Запоріжжя, військово-промисловий комплекс.
-
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖПАРТІЙНОГО СЕКРЕТАРІАТУ БОРОТЬБИ ЗА АМНІСТІЮ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ В 1926–1928 РР. (НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНІ ТА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ)
У статті на основі маловідомих документів з архівосховищ України та Польщі висвітлюється діяльність Міжпартійного секретаріату боротьби за амністію політичних в’язнів у міжвоєнній Польщі (на прикладі Волині та Східної Галичини) в 1926–1928 рр. Досліджуваній організації вдалося організувати широку кампанію спрямовану на звільнення політв’язнів, яка привернула значну увагу до цього питання й вплинула на ухвалення закону про амністію.
Ключові слова: Польща, Волинь, Східна Галичина, політв’язень, в’язниця, амністія.
-
СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ УМОВИ УТРИМАНЦІВ ДИТПРИТУЛКІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В 1920-Х — НА ПОЧАТКУ 1930-Х РР.
В статті проаналізовано причини появи численної категорії безпритульних дітей в 1920-х рр., охарактеризовано заходи держави щодо подолання дитячої безпритульності. З’ясовано кроки, які вживали громадські та державні установи для подолання даної ситуації. Визначено причини занедбаного стану дитячих притулків. В умовах господарської розрухи коштів, що виділяла держава, хронічно не вистачало. Бракувало й педагогічних кадрів. У результаті в притулках спостерігалися високий рівень захворювань дітей на інфекційні недуги та дитяча смертність. Тим не менше, в умовах тоталітарної держави всі факти проявів дитячого маргінесу ретельно приховувалися. Було офіційно проголошено про остаточне подолання дитячої безпритульності. На початку 1930-х рр. на державних дітей очікували ще жорстокіші випробовування: в 1931 р. дитячі заклади виведено з-під державного постачання, через що там суттєво зросла смертність.
Ключові слова: дитяча безпритульність, дитячі притулки, патронат, соціально-побутові умови.
-
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ КИЇВСЬКИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ НАВЧАЛЬНИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І ГУРТОЖИТКАМИ (1930-ті рр.)
У статті автор, проаналізувавши наявну літературу і джерела, доводить, що в київських педагогічних навчальних закладах у 1930-х рр. відчувалася нестача навчальних площ і гуртожитків. Зазначається, що становище поліпшилося лише у середині 1930-х рр., коли розпочалося капітальне будівництво гуртожитків. Ідеться також про те, що в закладах не дотримувалися санітарно-гігієнічних нормативів щодо житлової площі, мали місце прояви антисанітарії, труднощі з освітленням і опаленням.
Ключові слова: студенти, Київ, інститут, технікум, приміщення, гуртожиток.
-
ДОСЛІДЖЕННЯ МАЄТКОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ У РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД
Метою статті є вивчення радянського періоду дослідження маєтків на українських землях як культурно-історичного феномену, створення детальної періодизації, визначення особливостей, притаманних кожному етапу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціальних історичних методах. Зокрема, використано такі базові принципи: історизм, об’єктивність, всебічність, а також загальні історичні методи: проблемно-хронологічний, порівняльний, ретроспективний тощо, спеціальні методи історіографічного аналізу та синтезу. Накопичення великого фактичного матеріалу в радянський період сприяло глибшій розробці питань, пов’язаних з тією або іншою стороною маєткового життя. Незважаючи на ідеологічний тиск, дослідження маєткової культури України майже не припинялося, тому вивчення цієї проблеми за радянських часів поділяється на чотири етапи.
Ключові слова: маєток, садиба, маєткова культура України, дослідження, історіографія, радянський період.
-
ДИСКУСІЯ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ АРХЕОЛОГА
У статті йдеться про те, як археологи на пострадянському просторі сприймають власну професійну ідентичність, порівнюються результати, які отримав автор унаслідок опитування співробітників центральних археологічних установ колишнього СРСР, з даними Ю. С. Буйських, що ґрунтуються на відповідях археологів з України.
Ключові слова: антропологія науки, археологічне співтовариство, професійна ідентичність, радянська археологія, субкультура професії.
-
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НОВІТНЬОЇ ПОЛЬСЬКОЇ БІОГРАФІСТИКИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИДАННЯ «POLISH BIOGRAPHICAL STUDIES»)
Визначено основні тенденції розвитку біографічних досліджень у Польщі на початку ХХІ ст. За основу взято публікації наукового журналу «Polish Biographical Studies», що виходить у Щецині з 2015 р. при Центрі біографічних досліджень. Серед проблем, які порушують польські науковці, найпомітнішими є біографії комуністичних функціонерів, військових та науковців різних галузей. Окрім того, дослідження стосуються постколоніального наративу в біографічних текстах і гендерних питань.
Ключові слова: біографістика, науковці, політичні діячі, польська гуманітаристика, «Polish Biographical Studies», ХХІ ст.
-
ПІВДЕННИЙ ТІРОЛЬ — ІСТОРИЧНИЙ ШЛЯХ ДО АВТОНОМІЇ
У статті досліджено історичний шлях становлення та політико-правові засади функціонування автономії Південного Тіролю, якого на тлі розв’язання міжнаціональних суперечностей, набув цей регіон Республіки Італія у післявоєнний період, з’ясовуються тривалі складнощі на цьому шляху, а також роль міжнародного впливу та особливості запровадження сучасного статусу й успішний розвиток та управління цього автономного краю. На підставі аналізу складових функціонування «розширеної автономії», автор концептуалізує положення щодо можливостей використання в інших державах системи заходів різного рівня стосовно врегулювання міжетнічних конфліктів у прикордонні сусідніх країн і певних елементів даного досвіду розв’язання міжнаціональних протиріч.
Ключові слова: Австрія, Італія, Південний Тіроль, ландтаг, «розширена автономія», єврорегіон, міжетнічний конфлікт, топоніми, мова навчання.
-
РОЛЬ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У СТАНОВЛЕННІ ЗОВНІШНЬОЇ І БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (1990–2019 РР.)
У статті представлено результати дослідження історичної ролі та особливостей участі Великої Британії у формуванні й реалізації Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Сформульовано висновок про те, що можливості СПБО ЄС приваблювали керівництво Великої Британії, але поглиблення її участі в інтеграції стримували усталені принципи зовнішньої політики. Керівництво держави різних періодів знехтувало об’єктивними можливостями її лідерства в ЄC у сфері зовнішньої і безпекової політики. Загалом Великій Британії не вдалося віднайти свого місця в європейському об’єднанні, логічним наслідком чого став Brexit та вихід держави з Європейського Союзу.
Keywords: Велика Британія, європейська інтеграція, Європейський Союз, Спільна зовнішня політика і політика безпеки, Спільна політика безпеки та оборони, Brexit, Україна.
