№ 51 (2020)

Опубліковано: 2021-10-12

Статті

  • РОЛЬ КОЗАЦТВА У СТАНОВЛЕННІ ЕТНІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVI – СЕРЕДИНА XVII ст.)

    В. О. Щербак
    У статті висвітлюється роль козацтва в поступі етнічної свідомості впродовж культурно-освітнього піднесення другої половини XVI – середини XVII ст. Зазначається, що зміни панівних стереотипів поведінки українців, їх світоглядних засад зумовлювалися поширенням ренесансно-гуманістичного світогляду й реформаційної ідеології. Під час козацьких повстань кристалізувалося право на оборону «святої старовини» і «православної віри» та визначалися терени проживання етносу. Це дає підставу визнати провідну роль козацтва у становленні етнічної свідомості українців означеної доби.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220173
  • ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ Й АНТРОПОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДАВНЬОЇ ВІННИЦІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ХІІІ–ХVІ ТА XVIII–XIX СТ.)

    Л. І. Виногродська, І. Д. Потєхіна, Ю. В. Долженко

    Посилення інтересу вітчизняної науки до вивчення урбанізації українських міст у литовсько-польський період, їхніх регіональних ознак та ролі замків у розвитку соціально-просторової структури міста спонукає вивчати матеріальну культуру історичних міст, зокрема Східного Поділля ХІІІ–XVІ ст., прикордонної території на межі зі Степом. У даній статті публікуються матеріали археологічних і антропологічних досліджень на Замковій горі (Старе місто) у м. Вінниці – столиці Брацлавського воєводства з кінця ХVІ ст.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220174
  • БОТАНІЧНІ САДИ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ОРДЕНУ ПІАРІВ ЯК СКЛАДОВА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ПРОСТОРУ ВОЛИНІ (ХVІІІ – ПЕРША ТРЕТИНА ХІХ ст.)

    Н. Г. Стоколос, Р. М. Шеретюк

    У статті досліджено обставини екзистенції шкільних ботанічних садів римо-католицького ордену піарів, що функціонували на Волині протягом ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. З’ясовано, що вони заклали підвалини становлення садово-паркового мистецтва на теренах краю, бо найдавнішим ботанічним садом в Україні був саме сад при Любешівському піарському колегіумі, заснований 1730 р. Ці окультурені природні зони стали місцем інтелектуальних, науково-дослідницьких, експериментальних, навчальних, а також господарських занять. Підсумовано, що скасування піарських навчальних закладів як один із виявів реакції російського самодержавства на польське повстання 1830–1831 рр. призвело до поступового занепаду і, зрештою, нищення їхніх шкільних ботанічних садів.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220175
  • ГРЕЦЬКИЙ РІД АВЕРІНО В ТАГАНРОЗІ (КІНЕЦЬ XVIII – ПОЧАТОК ХХ)

    В. В. Томазов

    Автор на значній джерельній базі реконструює історію таганрозької гілки роду Аверіно, який походив з острова Хіос в Егейському морі та належав до місцевої аристократії. Наприкінці ХVIII ст. Аверіно оселилися в Таганрозі та Одесі, де, спираючись на впливових родичів та значний капітал, відразу посіли помітне місце серед купецтва. Представники роду відігравали значну роль в економічному, культурному та громадському житті нової батьківщини.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220176
  • ПРЕДСТАВНИЦТВО ІНТЕРЕСІВ АГРАРНОГО КАПІТАЛУ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

    І. О. Шандра

    Стрімкий розвиток економіки пореформеної Російської імперії викликав появу нового суспільного явища – представництво економічних інтересів у формі різнорідних об’єднань підприємців. Активністю відзначалися численні торгово-промислові організації, річний бюджет яких сягав мільйона рублів. Значно скромнішими видавалися представники аграрного капіталу. Тим не менше, численні сільськогосподарські товариства, «з’їздівські» та «палатівські» союзи у сукупності становили окрему структуру представництва інтересів сільських господарів.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220177
  • СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ МАТЕРИНСТВА Й ДИТИНСТВА НА ХАРКІВЩИНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

    О. О. Ніколаєнко

    В статті розглядається роль громадських активістів і лікарів у подоланні високої  дитячої смертності – однієї з гострих суспільних проблем Російської імперії на початку ХХ ст. Показано діяльність філіалів «Союзу боротьби з дитячою смертністю», які створювалиcь у великих містах. Яскравим прикладом охорони материнства та дитинства на Харківщині стала заснована при «Союзі» організація «Крапля молока», що надавала стерилізоване молоко немовлятам, вживала заходи з догляду за здоров’ям дитини, ввела систему регулярних консультацій і проводила активну агітаційну роботу. Після утвердження влади більшовиків в Україні у 1920-х рр. було створено систему охорони материнства й дитинства, яка ґрунтувалася на державній підтримці ініціатив педіатрів і громадськості, що були в основі діяльності «Краплі молока» й виявились ефективними на початку ХХ ст.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220178
  • РОЗВИТОК ОСВІТНЬОЇ СПРАВИ В КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» НА ПОДІЛЛІ (ПОЧАТОК ХХ СТ.)

    Ю. В. Телячий, В. Р. Адамський, Б. С. Крищук

    У статті аналізується культурно-просвітницька діяльність товариств «Просвіта» на Поділлі на початку ХХ ст. Доведено, що товариства «Просвіти» суттєво вплинули на українізацію суспільного та освітнього життя краю. Продемонстровано, що товариства «Просвіта» прагнули залучити до педагогічної та культурно-просвітницької діяльності якнайбільше кількість учителів, покладаючи на них провідну роль у формуванні національної свідомості. Показано, що просвітницькі осередки значну увагу приділяли ліквідації неписьменності. Закцентовано, що товариства «Просвіта» відіграли важливу роль у становленні та розвитку освітніх закладів на Поділлі.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220179
  • НАСТРОЇ КОМАНДНОГО СКЛАДУ АРМІЇ УНР НА ТЛІ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ ВЕСНИ 1918 р.

    І. М. Лебедєва, О. С. Комова

    Статтю присвячено дослідженню політичних орієнтацій і вподобань командного складу армії Української Народної Республіки доби Центральної Ради напередодні гетьманського перевороту. Показано, що на настрої найвищого офіцерського складу вплинула гостра міжпартійна боротьба, яку вели українські партії за владу. Зроблено висновок, що надмірна політизація була одним з чинників, який став на заваді створенню боєздатної армії УНР.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220180
  • ВЧИТЕЛІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ СУМЩИНИ 20-Х - ПОЧ. 30-Х РР. ХХ СТ.: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ

    Н. М. Петренко

    Автор статті на основі наукової літератури та документів Державного архіву Сумської обл. створила просопографічний портрет вчителя початкової освіти дорослих на Сумщині 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. Джерельною базою дослідження є офіційні папери, що допомагають репрезентувати пересічного вчителя на тлі соціальних, економічних та політичних процесів. Авторка провела дослідження, засновуючись на самостійно розробленій анкеті, яка дала змогу зібрати та проаналізувати інформацію з особових справ учителів, віднайдених у Державному архіві Сумської обл. Завдяки цьому було опрацьовано понад 100 особових документів учителів системи освіти для дорослих, узагальнено інформацію за різними критеріями такими як стать, вік, рівень освіти, соціальне, економічне становище, політичні вподобання.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220181
  • «ЯКИЙ МУЗЕЙ ПОТРІБЕН КИЄВУ?»: ДИСКУСІЇ НАВКОЛО КОНЦЕПЦІЇ СТВОРЕННЯ ПЕРШОГО ПУБЛІЧНОГО МУЗЕЮ М. КИЄВА

    І. А. Кравченко

    Статтю присвячено дискусіям навколо концепції створення Київського Художньо-промислового й Наукового музею кінця ХІХ – початку ХХ ст. На основі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел висвітлюються погляди представників київської громадськості на те, яким має бути міський музей Києва. Досліджується, як ці погляди вплинули на формування остаточної концепції його створення. Згадуються особи, котрі відіграли особливу роль у створенні цього музею.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220182
  • «ПІДВОДНЕ КАМІННЯ» БІЛЬШОВИЗАЦІЇ/ РАДЯНІЗАЦІЇ ЖІНОЦТВА ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ПОВІТУ (ЗАПОРІЖЖЯ) У 1900–1920-ТИХ РР

    М. С. Вороніна, О. В. Лабур

    Статтю присвячено вивченню гендерної ситуації, що склалася в 19001920-х рр. на Запоріжжі. Використання теорій гендеру та ментальності дозволило виявити приховані й непередбачені перепони в процесах спочатку більшовизації, а потім радянізації жіноцтва Олександрівського повіту. Доведено, що історично сформовані гендеровані нормативи краю вплинули на його мляву «включеність» в інституційну логіку більшовицької/радянської гендерної політики.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220183
  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСПІРАТИВНОСТІ У ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯВ ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (1945 – СЕРЕДИНА 1950-Х РР.)

    С. П. Сегеда, Д. В. Вєдєнєєв

    В статті висвітлюються засади та організаційний механізм забезпечення конспіративності й захисту службової таємниці в мережі підпілля Організації Українських Націоналістів (ОУН) в ході збройного конфлікту між ним та радянською владою у Західній Україні в 1945 – середині 1950-х рр. Доведено, що набули поширення такі основні форми забезпечення секретності й конспіративності в підпіллі ОУН як контррозвідувальні заходи з захисту лав підпілля від оперативних ударів спецслужб противника; вивчення професійного арсеналу спецслужб противників, передовсім – їх агентурно-оперативної діяльності; контроль лояльності учасників повстансько-підпільного руху, виховання в них дисциплінованості, особистої пильності, спостережливості, обережності у спілкуванні; застосування засобів таємного кур’єрського зв‘язку, псевдонімів, умовностей, шифрів і тайнопису.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220184
  • РАДЯНСЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДОКТРИНИ ТРУМЕНА 1947 РОКУ

    Т. П. Аністратенко

    Предметом дослідження є доктрина Гаррі Трумена 1947 року, її оцінка та інтерпретація істориками доби СРСР. Основною метою статті є аналіз їх робіт та визначення еволюції поглядів щодо характеристики доктрини. У статті проаналізовано еволюцію оцінок і поглядів радянських науковців на післявоєнну зовнішню політику США загалом.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220185
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ ЯК НАПРЯМ НАУКОВИХ СТУДІЙ 1987–1997 РР.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС

    В. З. Ухач

    У статті аналізується усталення проблематики українського визвольного руху як напряму наукових студій у працях сучасних вітчизняних істориків на тлі суспільно-політичних процесів другої половини 1980-х – середини 1990-х рр. Системно висвітлюються передумови вивчення, тематична спрямованість та проблеми у дослідженні історії суб’єктів українського визвольного руху періоду кінця 1930-х – середини 1950-х рр. Простежуються етапи поступового зростання інтересу до вивчення історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА та потреби в об’єктивній історичній та правовій оцінці їх діяльності. Узагальнюються публікації, де увага науковців концентрувалася на висвітленні найбільш дискусійних питань історії українського визвольного руху: діяльності УПА, українсько-польських стосунків, взаємин ОУН з Німеччиною, боротьби з карально-репресивними органами радянського режиму.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220186
  • СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ДУМКИ ЩОДО ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ: МІЖГАЛУЗЕВИЙ АСПЕКТ

    С. А. Чукут, Н. М. Драгомирецька, М. І. Михайлуца

    Висвітлюються актуальні питання не так віддаленої історії становлення сучасної вітчизняної наукової думки щодо електронного урядування. Наголошується, що короткий відрізок часу визначив і сам хід розвитку електронного урядування, і наукове осягнення його становлення та основних тенденцій розвитку. Закцентовано увагу на векторальності наукових досліджень електронного урядування в різних галузях наук, зокрема в історичній. Виокремлено й піддано аналізові основні етапи, наукові здобутки й визначено перспективи електронного урядування. Пропонуються міжгалузеві підходи щодо побудови теоретичної моделі електронного урядування, здатної прискорювати процеси практичного використання сучасних технологій.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220187
  • КОНСТРУЮВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ БІБЛІОТЕКАМИ НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ ДОНБАСУ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

    Т. Ю. Гранчак

    Статтю присвячено виявленню ключових смислових акцентів концепту історичної пам’яті, які конструюють бібліотеки тимчасово непідконтрольних Україні територій Донбасу, і в котрих віддзеркалено визначену на цих територіях на офіційному рівні політику пам’яті. Окресленні можливі напрями трансформації колективної пам’яті і регіональної ідентичності населення цих територій.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220188
  • УКРАЇНСЬКА ІСТОРІЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ ҐРАНДНАРАТИВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

    В. М. Докашенко, Г. П. Докашенко

    Досліджується проблема впливу сучасних глобалізаційних впливів на національну історію. Для досягнення мети проаналізовано доцільність внесення коректив у історичний наратив Грушевського. Проаналізовано функції історії та зроблено спробу простежити історичний розвій в Україні з урахуванням кризи держави як інституції. Зроблено висновок, що на даному етапі глобалізації будь-які втручання в історичну схему Грушевського недоцільні. Більшу загрозу для національної історії автори бачать не з боку глобалізаційних тенденцій, а з боку втручання держави в історіописання.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220189
  • ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗУ СЕЛА В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

    Л. П. Лановюк

    У статті розглядається трансформація образу українського села в літературній творчості митців ХХ початку ХХІ ст. Природно, що тема села була однією із поширених у творах українських письменників та поетів. Образ села в українській художній літературі трансформувався та переосмислювався під впливом різноманітних чинників. Сьогодні розуміння еволюції образу села має наблизити суспільство до усвідомлення історично усталених місця та ролі села в процесі історичного поступу українського народу. Зазначимо, що характерна особливість літератури радянського періоду – це політична заангажованість та ідеологічне нашарування в зображенні села. У сучасних літераторів образ села постає як єдність ідеалістичної ностальгії за минулим та ганебних рис буття сільського життя сьогодні.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220190
  • Стратегія інтеграції етнічних груп в українське суспільство за часів незалежності України

    В. К. Борисенко

    Україна, ставши на шлях демократичного розвитку та формування громадянського суспільства, дотримується міжнародних норм із забезпечення вільного і повноцінного розвитку кожної особистості, незалежно від її расового, етнічного, релігійного походження. Перебуваючи в складних політичних, економічних умовах держава дбає про всі верстви населення, забезпечуючи їх національну ідентичність, самобутні риси культури та звичаїв представників національних меншин та етнічних груп. Найважливішою проблемою є формування громадянського суспільства. Запорукою міжетнічної злагоди в країні є інтеграція етнічних груп на рівноправних умовах до українського суспільства.  Розвиток міжкультурного діалогу на основі доброзичливості і поваги усіх громадян, незалежно від національності, буде сприяти взаєморозумінню, взаємозбагаченню і розквіту розмаїття культурних традицій.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220191
  • СОЦІАЛЬНА ІСТОРІЯ ПІВДЕННИХ ТА ЗАХІДНИХ СЛОВ’ЯН (1991–2000-НІ РР.) В УКРАЇНСЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

    О. В. Козак

    У статті проаналізовано соціальні аспекти життя західно- та південнослов’янських спільнот на шляху формування ринкової економіки та становлення демократії у дзеркалі навчальної літератури для вищих навчальних закладів України. Встановлено, що попри фрагментарність звернень до соціальної історії, вони виявляються необхідними для розкриття драматизму доби. Обґрунтовується теза, що інвазії у предметно-тематичне коло соціальної історії досліджуваних спільнот мали як прикладне, так і наукове спрямування.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220192
  • ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ: СУЧАСНА ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІОГРАФІЯ

    В. М. Щербатюк, Є. С. Дурнов

    У статті на основі наукових праць сучасних вітчизняних учених висвітлено стан дослідження державно-правового розвитку Стародавнього Єгипту, з’ясовано джерельний комплекс дослідження, простежено основні напрями вивчення означеної теми та їх змістове наповнення, визначено коло питань, які потребують подальшого наукового осмислення.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220193
  • РЕФОРМУВАННЯ МЕДІЙНОЇ СФЕРИ: НА ШЛЯХУ ДО РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НОВІТНЬОЇ УКРАЇНИ (1991–2013)

    С. О. Костилєва

    У статті висвітлено історичний період, який передував проведенню в сучасній Україні реформи з роздержавлення друкованих засобів масової інформації (1991–2013 рр.). Проаналізовано змістовне наповнення перших законодавчих проектів, стосовних роздержавлення, що їх готували як державні, так і недержавні установи та організації, розглянуто сенси суспільних дискусій, які точилися довкола цього процесу. На підставі аналізу різних за типом історичних джерел доводиться, що в досліджуваний період у країні склалися всі умови для законодавчих і політичних перетворень у галузі друкованих медіа: було визначено й намічено найважливіші питання для вирішення, підготовлено психологічне тло для сприйняття реформи з роздержавлення друкованих ЗМІ. Однак, попри створення певного підґрунтя для успішного проведення медійної реформи, реформування виявилося неприродньо довгим, розтягнувшись більше, ніж на 20 років. Обґрунтовується висновок про те, що, хоча таку ситуацію традиційно пов’язують лише з нестачею політичної волі у владі, насправді пояснення, вочевидь, слід шукати в глибинних процесах повільної трансформації самого українського суспільства, причини якої слід системно досліджувати.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.51.2020.220194