№ 49 (2019)

Опубліковано: 2019-12-25

Статті

  • ЕТНОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І. ФРАНКА В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ: ДОРАДЯНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ

    В. П. Капелюшний, Р. М. Конта
    У статті розглядається висвітлення у дорадянській історіографії початку ХХ століття етнологічної діяльності І. Франка в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189534
  • Публікації про Голодомор на сторінках газети «Свобода» у 1932 р. як джерело інформування української діаспори

    Я. Городняк
    Через спроби замовчування і приховування злочину Голодомору радянською владою світова громадськість не була цілком поінформована про події в Україні. Завдяки активній діяльності української діаспори та публікаціям в пресі пам'ять про геноцид вдалося зберегти. У статті проаналізовано публікації в газеті «Свобода» за 1932 рік, у яких відображено події в Радянській Україні. Зіставлено видані Сталіним закони, спрямовані на знищення українців, із повідомленнями про них у пресі
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189536
  • ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ 1920 – 1930-Х РОКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ

    С. Х. Литвин, В. В. Добровольська
    У статті здійснено дослідження періодичних видань української діаспори 1920 – 1930-х років, які висвітлювали національно-визвольну боротьбу українського народу доби Української революції 1917 – 1921 рр., життя і діяльність її чільних діячів та, зокрема, визначено роль і місце діаспорних періодичних видань у дослідженні постаті Голови Директорії і Головного Отамана військ Української народної республіки Симона Васильовича Петлюри. Зроблені наукові висновки щодо характеру, направленості, змісту, і особливостей досліджуваних публікацій та обґрунтування необхідності і доцільності їх подальшого вивчення. З’ясовано, що публікації у періодичних виданнях української діаспори значно розширюють джерелознавчу базу як загалом про національно-визвольну боротьбу українського народу доби Української революції 1917 – 1921 рр. та про її діячів, так і про С. Петлюру, зокрема.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189541
  • ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТОВАРИСТВ СПІЛЬНОГО ОБРОБІТКУ ЗЕМЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ РАДЯНСЬКОГО УРЯДУ З УКРАЇНСЬКИМ СЕЛЯНСТВОМ (1927–1939 РР.)

    С. О. Білан
    У статті розкрито організаційно-правові основи функціонування сільськогосподарських структур УСРР впродовж 1927–1929 рр. в межах унітарної держави та відтворено соціально-економічне становище населення сільських територій в контексті формування єдиного господарського простору, що призвело до різкого скорочення його чисельності та зміни демографічних показників України в подальшому.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189545
  • Сокільська діяльність у міжвоєнні роки ХХ ст. (за матеріалами Центрального державного архіву громадських об'єднань України)

    Ю. О. Тимошенко, В. А. Пархоменко, А. О. Горькова
    Питання розвитку сокільського руху на українських теренах останніми десятиліттями міцно зайняло своє місце у науковому дискурсі. Втім, увага науковців переважно спрямовувалася на період, що передував I Світовій війні. Натомість міжвоєнні роки не викликали значного інтересу. Метою роботи є розширення джерельної бази дослідження історії українського сокільського руху, шляхом запровадження у науковий обіг неопубліковані раніше архівних матеріалів. Методи: робота ґрунтується на використанні історичного аналізу архівних джерел; системного та порівняльного аналізу. Результати: дослідження листів учасників сокільських товариств дозволило з’ясувати повсякденне життя фізкультурників у Галичині, особливості сокільської руханки в 1920-1930-ті роки. Показана послідовна боротьба українців за легалізацію сокільської спільноти у державі, яка їх систематично упосліджувала. Це призводило до політизації фізкультурного руху в краї. Висновки: підтверджено велику зацікавленість населення Галичини руховою активністю, яка всіляко обмежувалася польською окупаційною владою. З’ясовано пасивну реакцію європейського сокільства на вказані утиски. Воно залишалося байдужим до українських проблем. Висвітлені особливості повсякденного фізкультурного життя пересічних людей, їх переживання і турботи.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189548
  • УКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ ГРЕЦЬКОЇ АРМІЇ 1919 РОКУ: ВПЛИВ НА ПОДАЛЬШУ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКИХ ГРЕКІВ (НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЄВА Й МИКОЛАЇВЩИНИ)

    Л. Л. Левченко
    Зважаючи на актуальність дослідження проблем Української революції (1917–1921) і 100-річчя Українського походу грецької армії (1919), автор поставив за мету проаналізувати події, пов’язані з перебуванням грецького військового контингенту в Миколаєві та на Миколаївщині у 1919 р., та з’ясувати наслідки Українського походу грецької армії для українських греків (на прикладі греків Миколаєва). Події у Миколаєві, Снігурівці, Веселиново розглядаються в контексті розвитку подій на Півдні Україні (Березівка, Херсон, Одеса, Севастополь і Крим) під час інтервенції Антанти за доби Директорії (1919) та у період сталінських репресій (1937), а також з урахуванням загальносвітового контексту (боротьби Антанти проти більшовизму, понтійців за самовизначення, грецько-турецьких відносин). Розглянуто причини, що спонукали Грецію направити військо до України, та наслідки цього походу для Греції й понтійських греків. Аналіз показує, що Греція надіслала військо до України, маючи на меті аж ніяк не боротьбу з більшовиками і сприяння Директорії, вона переслідувала власні цілі: здобуття підтримки Франції на Паризькій мирній конференції у вирішенні територіальних питань та врятуванні переслідуваних на теренах Османської імперії греків-християн. Не зважаючи на це, грецькі вояки хоробро билися з більшовиками на Півдні України. Антанті, Директорії й Добровольчій армії не вдалося створити спільного фронту для боротьби з більшовиками. Ті спрямували проти Антанти не лише регулярну армію, а й розгорнули партизанську війну та агітацію. Грецьким військам у Миколаєві сприяло місцеве грецьке населення: постачало продовольство й служило за перекладачів. У такий спосіб в міру своїх сил миколаївські греки боролися з більшовиками. Під час сталінських репресій 1937 р. це стало однією з підстав звинувачення їх в антирадянській діяльності й шпигунстві. Всіх тих миколаївських греків, щодо яких НКВС довів причетність до Українського походу грецької армії 1919 р., засуджено до смертної кари й розстріляно. Очевидно, що аналогічні звинувачення й смертна кара 1937 р. спіткали херсонських, одеських і кримських греків.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189549
  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ У ХХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІГІВЩИНИ)

    О. М. Сагач, К. І. Лавриненко
    Розглядаючи проблематику розвитку системи охорони здоров’я в Україні у ХХ ст. на прикладі Чернігівщини, автори, у хронологічному порядку, аналізують процеси, що відбувались у сфері охорони здоров’я у досліджуваний період. У дослідженні виявлено закономірності розвитку системи охорони здоров’я у ХХ ст., розглянуто спектр основних лікувально-профілактичних закладів, надані характеристики системи медичного обслуговування, проведено об’єктивний аналіз діяльності закладів охорони здоров’я та стану забезпечення медичними кадрами
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189551
  • ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬОГО ТОВАРИСТВА ЛІГИ НАЦІЙ У 1922 – 1924 рр.

    І. Соляр, О. Красівський, О. Муравський

    Західно-Українське товариство Ліги Націй (ЗУТЛН) – одна з провідних еміграційних організаційних структур західноукраїнських політичних діячів, створених з метою розширення впливу на міжнародному рівні екзильного уряду ЗУНР для вирішення проблеми державного статусу Східної Галичини. Проаналізовано дипломатичну діяльність ЗУТЛН, ініційовану емігрантським урядом Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на початку 1920-х р. Відзначено, що товариство у 1921 – 1924 рр. виступало на міжнародній арені захисником національно-державницьких інтересів українців Галичини, пропагувало ідею відновлення української державності після завершення Першої світової війни. Охарактеризовано ефективність роботи керівних органів ЗУТЛН, діяльність його представників у Союзі Товариств Ліги Націй (СТЛН), акцентовано на співпраці з політичними партіями Західної України, які да­вали матеріал для нот-протестів, звернень до урядів і парламентів держав світу. Доведено, що після остаточного переходу західноукраїнських земель до складу Другої Речі Посполитої (1923 р.), товариство на Ліонській конференції СТЛН здійснило спробу перегляду рішення Ради послів держав Антанти від 1923 р. та виступило з рішучим осудом національно-культурної політики Польської держави. У статті вперше в українській історіографії розглянуто реакцію галицького політикуму на підсумкові ухвали Ліонської конференції (1924) та діяльність українських представників на міжнародному форумі. Перспективний напрям подальших досліджень – аналіз відносин ЗУТЛН із УНТП, іншими політичними партіями Галичини та екзильним урядом ЗУНР.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189557
  • ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В УКРАЇНІ ЗА ДОБИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

    І. М. Лебедева
    У статті розглядаються пошуки керманичами Української Народної Республіки доби Центральної Ради оптимальної моделі побудови системи виконавчої влади на регіональному рівні та аналізуються відповідні документи. Розглянуто концептуальний підхід українських політиків до даної проблеми, який полягав в залученні до діяльності в урядових структурах представників революційно-демократичних організацій. Зазначено, що дестабілізація ситуації в Україні наприкінці 1917 р. змусила український уряд відмовитися від цього положення.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189559
  • ДО ПИТАННЯ ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

    Ш. Ш. Рамазанов, Ф. Л. Левітас

    В запропонованій статті йдеться про політичні та військові механізми Другої світової війни, яка стала самою великою руйнівною катастрофою в історії людства. Події минулого лихоліття давно вже є історією, однак продовжують впливати на розум і почуття сучасників. Крім того, запропонована тема знаходиться в полі активного наукового дискурсу і залишається проблемною серед актуальних наукових досліджень.

    Автори намагались показати широкий геополітичний контекст подій і процесів, що передували війні, проаналізувати їх підґрунтя, секретну дипломатію та політичне протистояння держав - світових лідерів. В публікації розкриваються глобальні і стратегічні плани провідних політиків світу. Здійснено спробу дати відповіді на найбільш хвилюючі питання історії ХХ століття: чому не спрацювала Версальсько-Вашингтонська система? Які наслідки для миру і світової безпеки мали різноманітні політичні та дипломатичні документи, підписані між нацистською Німеччиною, СРСР і західними країнами?

     Домінує авторська думка, що в передвоєнні роки мало місце реальна можливість зберегти мир і запобігти нацистській агресії. Долучившись до історичного дискурсу, автори статті висловили візії міжнародних подій, побудовані на безперечних політичних та юридичних фактах. Важливим завданням зазначеної публікації стало нагадування сучасникам про події, про які вони не мають право забувати
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189560
  • SOVIET UKRAINE IN THE EYES OF WESTERN TRAVELERS (1920s–1930s)

    D. Kravets

    Based on newspaper articles, archival materials, published memoirs and special literature the paper describes the image of the Soviet Ukraine among Western travelers (journalists, professionals, writers, workers etc.) during interwar period. It presents depiction of Ukrainian SSR made by Americans and Europeans who have been to that part of the Soviet Union.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189561
  • МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР ІННОВАЦІЙ ТЕХНІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ У ХХ ст.

    О. Є. Тверитникова, М. В. Гутник, С. А. Радогуз

    Досліджено процес інтеграції наукових досягнень українських учених  у галузі електротехніки та механіки в міжнародну наукову сферу, що сприяло конкурентоспроможності інновацій і технологій української науки на світовому рівні. Розглянуто міжнародну діяльність професорсько-викладацькою складу вищих технічних закладів України на початку ХХ ст. та розвиток міжнародної співпраці в академічних установах у подальші роки.

    Спираючись на аналіз архівних матеріалів, доведено, що міжнародне співробітництво українських учених другої половини ХХ ст. розвивалося за такими напрямами: участь у міжнародних конференціях; проведення спільних наукових досліджень; участь у діяльності міжнародних технічних організацій; обмін науковцями за програмами стажування; участь у міжнародних технічних виставках; обмін науково-технічною інформацією; технічна допомога. 
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189564
  • «Вікно можливостей?»: гендерна ситуація на хвилі революційної політики з Лютого 1917 року в Україні

    О. В. Лабур
    Стаття присвячена гендерній ситуації в Україні, що склалася після революції у лютому 1917 року в Петрограді. На основі гендерного підходу при дослідженні періодичних видань 1917 року та поняття «вікна можливостей», прослідковано оскарження жінками своїх виборчих прав та сприятлива перехідна ситуація для законодавчого включення їх у виборчий процес. Доведено, що надання виборчих прав жінкам сприяло зміні звичних гендерних моделей та створило нові гендерні зразки громадянської поведінки та професійної діяльності жінок
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189568
  • УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВЗАЄМИНИ У ПРАЦЯХ ЮЛІЯНА БАЧИНСЬКОГО

    І. І. Бегей, А. І. Харук, М. В. Романюк
    До з’ясування особливостей й оцінок відносин українців з іншими етносами Ю. Бачинський (1870–1940) вдавався неодноразово у різні періоди життя і творчості впродовж чотирьох десятиліть. Вони містяться в його опублікований і неопублікованих архівних працях, епістолярній спадщині, є, образно кажучи, одним із чотирьох наріжних каменів етнологічних досліджень (українсько-українські, українсько-польські, українсько-єврейські, українсько-російські стосунки). У цій статті читацька увага привертається до аналізу Ю. Бачинським українсько-російський взаємин на межі ХІХ–ХХ ст., у роки української національно-визвольної революції і перших півтора десятиліття московсько-радянської окупації України. Але, не зважаючи на істотну відмінність історично-політичних періодів і обставин, Ю. Бачинський у своїх дослідженнях найперше використовував методологічний інструментарій економічного детермінізму, а потім вже – політичного, історично-правового.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189570
  • УКРАЇНСЬКЕ РОБІТНИЦТВО ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ (1946–1965 рр.) В ІСТОРІОПИСАННІ ДІАСПОРИ

    Д. Ф. Нефьодов
    У статті досліджується діаспорне історіописання українського робітництва повоєнного періоду (1946–1965 рр.). Автором встановлено, що українська діаспорна історична наука приділила значну увагу вивченню становища робітництва УРСР у повоєнну добу. Вченими акцентована увага на тотальному безправ’ї українських радянських робітників через установлення системи державного капіталізму, за умов якої влада належить партійній еліті з жорстокою експлуатацією робітництва. Автор статті приходить до висновку, що українським емігрантським вченим вдалося відтворити об’єктивну історію українського робітництва двох перших повоєнних десятиліть, правильно визначити ключові проблемні моменти і розробити основні концептуальні основи теми, перейняті «материковою» українською історичною наукою в 1990-х рр.
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189573
  • ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА АГРАРНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ БОЛГАРІЇ

    М. Д. Георгієва
    У статті досліджено розвиток аграрного сектору економіки Болгарії в євроінтеграційних та глобалізаційних умовах та окреслено шляхи реформування сільського господарства Болгарії у відповідності до європейських стандартів. Проаналізовано положення Європейської угоди, які відображають умови щодо розвитку болгарської сільськогосподарської сфери. Особливу увагу приділено негативним наслідкам для сільського господарства Болгарії від її асоційованого членства з ЄС
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189574
  • РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ДРУКОВАНИХ ЗМІ УКРАЇНИ (2015–2019): ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ, РЕЗУЛЬТАТИ, ЗНАЧЕННЯ

    С. О. Костилєва

    У статті проаналізовано передумови, перебіг та результати реформи у медіа сфері – роздержавлення друкованих ЗМІ України. Обґрунтовано висновок про успішність реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ. Найважливішими результатами реформи стали обмеження впливу центральної та місцевої влади на пресу, створення рівних умов діяльності друкованих засобів масової інформації різних форм власності.

    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189575
  • ЧИ БУВ РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ ІМПЕРІЄЮ, А РАДЯНСЬКА УКРАЇНА КОЛОНІЄЮ: КОНТУРИ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ

    Л. В. Гриневич
    У статті висвітлюються сучасні наукові підходи до визначення Союзу РСР як імперії та статусу в ній України. Наголошено, що наукова дискусія в цих питаннях об’єктивно ускладнена відсутністю консенсусу серед науковців стосовно критеріїв класифікації й типологічних ознак, як і тлумачення самих понять «імперія», «колонія». Визначено три основні підходи в сучасній історіографії щодо вирішення питання про імперську природу СССР: Радянський Союз як держава імперського типу; як «гібрид»: імперія і національна держава водночас; національно-державно орієнтований погляд на радянську історію, виключення імперської природи Союзу РСР. Обґрунтовано думку про те,  що наукова проблема колоніального статусу України у складі Радянського Союзу, як і імперського статусу СРСР  потребує дальшого вивчення із застосуванням апробованих наукових методик та використання широкого кола різних за типом історичних джерел
    DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189577

Хроніка науково-методичного життя