ЗАХОДИ КДБ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ УРСР ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ПРОТЕСТНОЇ АКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ДИСИДЕНТІВ-ПОЛІТВ’ЯЗНІВ У 1970-Х РР.

Анотація

У статті на основі доповідних записок Комітету державної безпеки (КДБ) аналізуються основні цілі політики цього карального органу щодо українських політв’язнів у 1970-х рр. Виокремлено та охарактеризовано конкретні методи боротьби проти ув’язнених дисидентів. Автор приходить до висновку, що основними завданнями політики КДБ у питанні політв’язнів були обмеження та припинення їх протестної активності, ізоляція від зовнішнього світу, компрометування лідерів руху спротиву, а в перспективі – повне «перевиховання». Верхівка КДБ прагнула зробити режим ув’язнення дисидентів якомога більш жорстким і нестерпним. Проте режиму не вдалось перетворити політв’язнів на слухняних «гвинтиків» радянської системи.

Ключові слова: Комітет державної безпеки (КДБ), український дисидентський рух, політв’язні, мордовські колонії, пермські колонії, Владимирська тюрма.