Це застарівша версія, яка була опублікована 2022-12-23. Прочитайте найбільш нову версію.

ВИДОБУВАННЯ СОЛІ В ГАЛИЧИНІ (1867–1914 РР.)

Автор(и)

  • В. М. Клапчук Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ukraine
  • Л. В. Польова Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ukraine
  • О. В. Новосьолов Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269752

Анотація

Метою роботи є узагальнене дослідження видобутку солі в Галичині періоду Австро-Угорщини. Використовуються загальноісторичні підходи до статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні методи моделювання. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі видобутку солі в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Величці, Делятині, Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині, Стебнику та Качиці. Встановлено, що солеварні Галичини щорічно продукували (тис. т): Болехів – 5,9; Бохня – 14,5; Вєлічка – 42,7; Делятин – 4,0; Долина – 4,9; Дрогобич – 4,8; Калуш – 3,8; Косів – 4,3; Лацко – 6,2; Ланчин – 4,0; Стебник – 6,7. Запровадження в Австро-Угорщині монополії на сіль зменшило її вартість і надходження до бюджету Галичини. Якщо 1832 р. експорт солі приносив дохід у 1,4 млн злотих, то в 1890-х рр. лише на 0,1 млн злотих більше. 1892 р. вартість галицької солі досягла: кам’яної – 4,5 млн, кухонної – 4 млн злотих. Галичина у 1868–1892 рр. виготовила 3 млн т солі всіх сортів на суму 237 млн зол. ринських. Чистий дохід – 210 млн зол. ринських. Питома вага Галичини у соляній промисловості Австро-Угорщини становила 44 %.

Ключові слова: соляне джерело, шахта, ропа, сіль, солеварня.

##submission.downloads##

Як цитувати

Клапчук, В. М. ., Польова, Л. В. ., & Новосьолов, О. В. . (2022). ВИДОБУВАННЯ СОЛІ В ГАЛИЧИНІ (1867–1914 РР.). Сторінки історії, (55). https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269752

Номер

Розділ

Статті