Історичний досвід сільського підприємництва в Україні (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)

Анотація

У статті за матеріалами Правобережної України досліджено роль сільського підприємництва як важливого чинника прискорення соціально-економічної модернізації 1861–1914 рр.

Методологія дослідження базується на принципах історизму, всебічності, багатофакторності та міждисциплінарності. Причинно-наслідкові складові сільського підприємництва в контексті глибинних перетворень 1861–1914 рр. розглядались як комплексні, зумовлені історичною логікою.

Наукова новизна. На основі неопублікованих джерел та наявної історіографічної бази доведено, що у Київській, Подільській та Волинській губ. у досліджуваний період склалися передумови для розвитку приватної ініціативи, поширювалися ринкові відносини та сільське підприємництво; показано участь сільських підприємців у соціально-економічній модернізації регіону, особливості їх діяльності, форми ефективного господарювання, найприбутковіші галузі в досліджуваних губерніях.

Висновки. Під впливом реформ 1860–1870-х рр., особливо скасування кріпацтва та столипінської аграрної реформи, саме сільські підприємці у Київській, Подільській і Волинській губ., використовуючи природно-кліматичні умови краю, земельні ресурси, корисні копалини, деревину, підприємницькій хист і капітал, знайшли шляхи і методи збільшення обсягів виробництва на селі, прибуткового господарювання. Основою економічного розвитку Київської, Подільської і Волинської губ. було землеволодіння підприємливих поміщиків і заможних селян, які застосовували найвигідніші види господарської діяльності — вирощування зернових культур, цукрових буряків, картоплі, хмелю та їх переробку на власних підприємствах якомога ближче до сировинних ресурсів. Найвигіднішими галузями були цукрова, винокурна та борошномельна. Продукція цих галузей становила найбільшу частину в загальному обсязі промислового виробництва. А виробництво цукру наприкінці XIX ст. становило більше від половини загального фабрично-заводського виробництва. Регіон, у який входили досліджувані губернії, став потужним виробником і експортером цукру на закордонні ринки. Зразки багатопрофільної підприємницької діяльності — Терещенків, Ханенків, Симиренків, Бобринських, Потоцьких, Браницьких, Сангушків, Бродських, Ярошинських та багатьох інших господарів можуть служити прикладом і для сучасних підприємців. Позитивно вплинула на подальший розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі й підприємницької діяльності інтеграція в систему економічних відносин губерній Правобережжя поляків, євреїв, німців, чехів.

Ключові слова: підприємництво, модернізація, сільське господарство, промисловість, прибуток.