БОТАНІЧНІ САДИ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ОРДЕНУ ПІАРІВ ЯК СКЛАДОВА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ПРОСТОРУ ВОЛИНІ (ХVІІІ – ПЕРША ТРЕТИНА ХІХ ст.)

Анотація

У статті досліджено обставини екзистенції шкільних ботанічних садів римо-католицького ордену піарів, що функціонували на Волині протягом ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. З’ясовано, що вони заклали підвалини становлення садово-паркового мистецтва на теренах краю, бо найдавнішим ботанічним садом в Україні був саме сад при Любешівському піарському колегіумі, заснований 1730 р. Ці окультурені природні зони стали місцем інтелектуальних, науково-дослідницьких, експериментальних, навчальних, а також господарських занять. Підсумовано, що скасування піарських навчальних закладів як один із виявів реакції російського самодержавства на польське повстання 1830–1831 рр. призвело до поступового занепаду і, зрештою, нищення їхніх шкільних ботанічних садів.