УКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ ГРЕЦЬКОЇ АРМІЇ 1919 РОКУ: ВПЛИВ НА ПОДАЛЬШУ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКИХ ГРЕКІВ (НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЄВА Й МИКОЛАЇВЩИНИ)

Автор(и)

  • Л. Л. Левченко Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Уругвай

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189549

Ключові слова:

Українська революція, Миколаїв, Херсон, Одеса, Директорія, Антанта, греки України, Український похід грецької армії, 1919 рік

Анотація

Зважаючи на актуальність дослідження проблем Української революції (1917–1921) і 100-річчя Українського походу грецької армії (1919), автор поставив за мету проаналізувати події, пов’язані з перебуванням грецького військового контингенту в Миколаєві та на Миколаївщині у 1919 р., та з’ясувати наслідки Українського походу грецької армії для українських греків (на прикладі греків Миколаєва). Події у Миколаєві, Снігурівці, Веселиново розглядаються в контексті розвитку подій на Півдні Україні (Березівка, Херсон, Одеса, Севастополь і Крим) під час інтервенції Антанти за доби Директорії (1919) та у період сталінських репресій (1937), а також з урахуванням загальносвітового контексту (боротьби Антанти проти більшовизму, понтійців за самовизначення, грецько-турецьких відносин). Розглянуто причини, що спонукали Грецію направити військо до України, та наслідки цього походу для Греції й понтійських греків. Аналіз показує, що Греція надіслала військо до України, маючи на меті аж ніяк не боротьбу з більшовиками і сприяння Директорії, вона переслідувала власні цілі: здобуття підтримки Франції на Паризькій мирній конференції у вирішенні територіальних питань та врятуванні переслідуваних на теренах Османської імперії греків-християн. Не зважаючи на це, грецькі вояки хоробро билися з більшовиками на Півдні України. Антанті, Директорії й Добровольчій армії не вдалося створити спільного фронту для боротьби з більшовиками. Ті спрямували проти Антанти не лише регулярну армію, а й розгорнули партизанську війну та агітацію. Грецьким військам у Миколаєві сприяло місцеве грецьке населення: постачало продовольство й служило за перекладачів. У такий спосіб в міру своїх сил миколаївські греки боролися з більшовиками. Під час сталінських репресій 1937 р. це стало однією з підстав звинувачення їх в антирадянській діяльності й шпигунстві. Всіх тих миколаївських греків, щодо яких НКВС довів причетність до Українського походу грецької армії 1919 р., засуджено до смертної кари й розстріляно. Очевидно, що аналогічні звинувачення й смертна кара 1937 р. спіткали херсонських, одеських і кримських греків.

Посилання

  1. Антонов-Овсієнко, В. О. 1930. В боротьбі проти Директорії. Літопис революції. № 1(40). С. 103–132.
  2. Борщак, І. 1936. Європа й відродження України (1914–1923). Французька інтервенція в Одесі. Літопис Червоної калини. № 11. С. 8–12.
  3. Вовчук, Л. А. 2017. Діяльність іноземних консульств у Миколаєві. Ред. Л. Л. Левченко, Миколаївщина: нариси історії революції 1917–1921 років. Миколаїв: Іліон. С. 191–202.
  4. Гончар, Б. М. & Городня, Н. Д. 2000. Відносини між Францією та УНР (грудень 1918 – квітень 1919 рр.). Український історичний журнал. № 2. С. 47–57.
  5. Городня, Н. 2017. Переговори між представниками Директорії УНР і держав Антанти у січні-березні 1919 р. Європейські історичні студії. № 6. С. 84–106. DOI http://doi.org/10.17721/2524-048X.2017.06.84-106
  6. Даниленко, В. & Миронець, І. 2006. Надзвичайна дипломатична місія УНР у Греції (1919–1920 рр.). Кам’янець-Подільський: Абетка.
  7. Дацків, І. 2010. Українсько-французькі відносини в період Директорії УНР. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. № 19. С. 213–228.
  8. Джуха, И. 2017. Греческая операция НКВД в Украине. Книга памяти. Мариупольских греков (жертвы греческой операции НКВД). Санкт-Петербург: Алетея.
  9. Лихолат, А. В. 1949. Разгром буржуазно-националистической Директории на Украине. Москва: Госполитиздат.
  10. Лупандін, О. І. 2004. Гетьманські грамоти П. Скоропадського. Ред. В. А. Смолій, Енциклопедія історії України. В 10 т. Т. 2. Київ: Наукова думка. С. 101–102.
  11. Марголин, А. 1934. Украина и политика Антанты. Записки еврея и гражданина. Берлин: Изд-во С. Ефрон.
  12. Маргулиес, М. С. 1923. Год интервенции. Книга 1. Сентябрь 1918 – Апрель 1919 г. Берлин: Изд-во З. И. Гржебина.
  13. Матушевський, Ф. 2005. Із щоденника українського посла. (Передрук.: З минулого. Праці Українського наукового інституту, т. 1. Варшава, 1938. С. 138–157). Україна дипломатична. Науковий щорічник. № 5. С. 184–216.
  14. Матяш, І. Б. 2016. Українська консульська служба 1917‒1923 pp. як державний інститут: становлення, функціонування, персоналії Ред. С. В. Віднянський. Київ: Інститут історії України.
  15. Никольский, В. Н. & Бут и др. 2005. Книга памяти греков Украины. Донецк: Регион.
  16. Пеленський, Я. 1995. Передмова: Спогади Гетьмана Павла Скоропадського. Скоропадський, П. (1995) Спогади (кінець 1917 – грудень 1918). Ред. Я. Пеленський. Київ – Філадельфія. С. 11–34.
  17. Попенко, Я. 2014. “Українське питання” в політиці Французької Республіки впродовж 1917–1921 рр. (за українською джерельною базою). [Online]: http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1035-yaroslav-popenko-ukrayinske-pytannya-v-politytsi-frantsuzkoyi-respubliky-vprodovzh-1917-1921-rr-za-ukrainskoiu-dzherelnoiu-bazoiu [Accessed: 25.04.2019].
  18. Равич, Н. 1967. Молодость века. Москва: Советская Россия.
  19. Ряппо, Я. П. 1924. Революционная борьба в Николаеве (воспоминания). Летопись революции. № 4 (9). С. 5–43.
  20. Скоропадський, П. 1995. Спогади (кінець 1917 – грудень 1918). Pед. Я. Пеленський. Київ – Філадельфія.
  21. Стахів, М. 1964. Україна в добі Директорії УНР. У 7 т. Т. 5. Директорія і Антанта. Скрентон (США): Українська науково-історична бібліотека.
  22. Терентьева, Н. О. 1997. Міжнародна наукова конференція “Греки в Україні (XVIII–ХХ ст.): соціальне життя, наука, культура”. Український історичний журнал. № 3. С. 152–155.
  23. Терентьева, Н. О. 2008. Греки в Україні: історія та сучасність. Ч. 1, 2. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. Київ: Аквілон-Плюс.
  24. Халилева, Д. Р. 2013. Формирование геополитических кодов политики России во взаимодействии с Турцией (советский период). Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Философия, культурология, политология, социология. Т. 24 (65). № 3. С. 353–366.
  25. Христюк, П. 1919–1969/1922. Українська революція. Розвідки і матеріяли. Кн. 4. Замітки і матеріяли до історії Української революції. 1917–1920 рр. Т. IV. Нью-Йорк: Вид-во Чарторийських.
  26. Αυγητίδης, Κ. Γ. 1999. Η στρατιωτική επέμβαση των καπιταλιστικών χωρών ενάντια στη σοβιετική Ρωσίακαι η Ελλάδα, 1918–1920. Σύγχρονη Εποχή.
  27. Αγτζίδης, Β. 1991. Ποντιακός ελληνισμός. Από τη γενοκτονία και το σταλινισμό στην περεστρόικα.
  28. Αγτζίδης, Β. 2001. Παρευξείνιος διασπορά: Οι ελληνικές εγκαταστάσεις στις βορειοανατολικές περιοχές του Εύξεινου Πόντου. Αφοί Κυριακίδη.
  29. Αγτζίδης, Β. 2005. Έλληνες του Πόντου.
  30. Αγτζίδης, Β. 2008. Πόντος: Ένα ανοιχτό ζήτημα.
  31. Δουνιάς, Σ. 2014. Διεθνής και ελληνική αντίδραση στρατιωτών ενάντια στην ιμπεριαλιστική επέμβαση στη Ρωσία (1918-1920). Οι Ελληνες στρατιώτες στην Ουκρανία. [Online]: https://www.rizospastis.gr/story.do?id=8041099 [Accessed: 25.04.2019].
  32. Δουνιάς, Σ. 2017. Оι αντιδρασεις στρατιωτων των καπιταλιστικων κρατων εναντια στην ιμπεριαλιστικη επεμβαση στη σοβιετικη ρωσια. [Online]: https://www.komep.gr/2017-teyxos-5/oi-antidraseis-stratioton-ton-kapitalistikon-kraton-enantia-sthn-imperialistikh-epembash-sth-sobietikh-rosia [Accessed: 25.04.2019].
  33. Καραγιάννης, Χ. 2013. Η ιστορία ενός στρατιώτη, (1918-1922) Μια συγκλονιστική μαρτυρία για τις ελληνικές εκστρατείες (Φ. Δ. Δρακονταειδής, έκδ.).
  34. Καρύκας, Π. 2018. Ουκρανία 1919: Οι Γάλλοι «πουλάνε» τους ηρωικούς Έλληνες. [Online]: https://slpress.gr/istorimata/oykrania-1919-oi-galloi-quot-poylane-quot-toys-iroikoys-ellines/ [Accessed: 25.04.2019].
  35. Κωστόπουλος, Τ. 2019. Η επανάσταση των μπολσεβίκων με τα μάτια των ανδρών του ελληνικού εκστρατευτικού σώματος. [Online]: https://congress1917.gr/archives/1206 [Accessed: 25.04.2019].
  36. Μόττας, Ν. 2019. “Μόλις έμαθα ποιοι είναι οι μπολσεβίκοι αποφάσισα να περάσω μαζί τους” – Όταν Έλληνες Στρατιώτες αρνήθηκαν να πολεμήσουν ενάντια στην Σοβιετική Ρωσία. [Online]: https://atexnos.gr/μόλις-έμαθα-ποιοι-είναι-οι-μπολσεβίκ/ [Accessed: 25.04.2019].
  37. Νίδερ, Κ. 2015. Η εκστρατεία στην Ουκρανία (Ιανουάριος-Μάιος 1919). (Φ. Δ. Δρακονταειδής, έκδ.).
  38. Φωτιάδης, Κ. 2003. Ο ελληνισμός της Ρωσίας και της Σοβιετικής Ένωσης.
  39. Φωτιάδης, Κ. 2004. Η γενοκτονία των Ελλήνων του Πόντου. Αθήνα, 614 σελ. [in Greek; translated by Eleftheriou, Michalis in 2015].
  40. Fotiadis, K. 2015. The Genocide of the Pontian Greeks (Translated by Eleftheriou, Michalis).
  41. Diogos, К. 2015. War after the War: Allied intervention in the Ukraine and the Greek Expeditionary Force (1919). [Online]: https://www.hist.auth.gr/en/macedonianfrontconference/konstantinos-diogos-%E2%80%9Cwar-after-war-allied-intervention-ukraine-and-greek [Accessed: 25.04.2019].
  42. Eleftherious Venizelos. The Trials of Statesmanship. 2008. Ed. by P. M. Kitromilides. Edinburgh University Press.
  43. Halpern, P. 2016. The Mediterranean Fleet, 1919–1929. Routledge.
  44. Koliopoulos, J. S., Veremis, Th. M. 2002. Greek foreign policy: from independence to liberation. In J. S. Koliopoulos, Th. M. Veremis. Greece. The Modern Sequel. From 1831 to the Present (pp. 277–293). London: Hurst and Company.
  45. Malkidis, Th. 2014. Aspects of the Greek Genocide. Armenological Issues. № 3. P. 92–106.
  46. Milton, G. 2008. Paradise Lost. Smyrna 1922: The Destruction of Islam’s City of Tolerance. Hodder & Stoughton.
  47. Munholland, J. K. 1981. The French Army and Intervention in Southern Russia, 1918–1919. Cahiers du monde russe et soviétique. № 22 (1). P. 43–66.
  48. Munholland, J. K. 1988. The French Army and Intervention in the Ukraine. In P. Pastor (Ed.) Revolutions and Interventions in Hungary and Its Neighbour States, 1918–1919. Boulder, CO : East European Monographs. P. 335–356.
  49. Petsalis-Diomidis, N. 1972. Hellenism in Southern Russia and the Ukrainian Campaign: their effect on the Pontus Question (1919). Balkan Studies. Vol. 13, t. 2. P. 221–263.
  50. The Asia Minor Catastrophe and the Ottoman Greek Genocide: Essays on Asia Minor, Pontos, and Eastern Thrace, 1913–1923. 2012. Ed. by G. N. Shirinian. Bloomingdale: The Asia Minor and Pontos Hellenic Research Center.

##submission.downloads##

Як цитувати

Левченко, Л. Л. (2019). УКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ ГРЕЦЬКОЇ АРМІЇ 1919 РОКУ: ВПЛИВ НА ПОДАЛЬШУ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКИХ ГРЕКІВ (НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЄВА Й МИКОЛАЇВЩИНИ). Сторінки історії, (49). https://doi.org/10.20535/2307-5244.49.2019.189549

Номер

№ 49 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Сторінки історії

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

You are free to:

  1. Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
  2. Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
  3. The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.

Under the following terms:

  1. Attribution — You must give appropriate credit , provide a link to the license, and indicate if changes were made . You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
  2. No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.

Notices:

You do not have to comply with the license for elements of the material in the public domain or where your use is permitted by an applicable exception or limitation .

No warranties are given. The license may not give you all of the permissions necessary for your intended use. For example, other rights such as publicity, privacy, or moral rights may limit how you use the material.