Редакційна політика

Галузь та проблематика

Фахове видання “Сторінки Історії” створено для публікації наукових розвідок, присвячених малодослідженим проблемам громадсько-політичного, соціально-економічного, культурного і релігійного життя українського народу. Розрахований на викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, фахових науковців та усіх, хто цікавиться історією України.

Журнал підтримує політику відкритого доступу, що означає, що весь вміст знаходиться у вільному доступі та є безкоштовним для користувача або його/її установи. Користувачі можуть читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, або посилатися на повний текст статті в цьому журналі, не питаючи попереднього дозволу від видавця або автора, обов’язково посилаючись на автора. Це відповідає визначенню відкритого доступу BOAI (Budapest Open Access Initiative).

 

Політика розділів

Статті

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Рецензії

Не вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Хроніка науково-методичного життя

Не вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується
 

Процес рецензування

1. Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування).

2. Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики в наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об’єктивними та неупередженими.

3. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених у рукописі, він має повернути рукопис.

4. Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.

5. Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо є сумніви, рецензент має відразу повернути рукопис без рецензії, сказавши про зіткнення інтересів.

6. Рецензент не має права оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про публікацію рукопису.

7. Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.

8. Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб редактори й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.

9. Рецензент має відмічати будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до статті, яка рецензується, а також враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.

10. Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого друкованого органу.

11. Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора.

Рецензуються статті, які повністю відповідають Вимогам даного журналу до оформлення наукових статей і які не викликали зауважень та заперечень на етапі первинного контролю редакційної колегії. Рукописи, які не відповідають Вимогам до оформлення наукових статей, не допускаються до рецензування. Якщо у редакції виникли зауваження до поданої статті, такий рукопис повертається автору для доопрацювання та вдосконалення.

 

Політика відкритого доступу

Журнал підтримує політику відкритого доступу, що означає, що весь вміст знаходиться у вільному доступі та є безкоштовним для користувача або його/її установи. Користувачі можуть читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, або посилатися на повний текст статті в цьому журналі, не питаючи попереднього дозволу від видавця або автора, обов’язково посилаючись на автора. Це відповідає визначенню відкритого доступу BOAI (Budapest Open Access Initiative).